— Ви не любите пролетаріату, — гордо сказала жінка.

— Так, я не люблю пролетаріату. — сумно відказав Пилип Пилипович і натиснув на кнопку.

Михайло Булгаков, «Собаче серце».

Не знаю, як почать…

Українське «society»

«Тетяна Ларіна». Костянтин Рудаков. Колись були «погані» пани, поміщики, проте була й культура, світ («товариство»), цивілізація… А тепер — ми всі «рівні»… І який-небудь нащадок «тверскихъ крестьянъ» править колишньою імперією Holstein-Gottorp-Романових… А ж_д — колишньою «Гетьманщиною»… Тоді як нащадки дворян, зосібна шляхтичів (див. Сергій Марцинкевич; Marcinkiewicze herbu Łabędź), повинні, «лягаючи» під «рабоче-крестьянских» командирів («охвицерів», справдешніх, на Україні, далебі, немає: «господа все в Париже»), дохнути заради тупости «elector’ів» 2019 року… O tempora, o mores!

Що дала мені УРС… Україна? Гмм… Дайте подумати! Утім… Знаю! Нічогісінько! А може… Ні! Дещо все-таки дала! Тільки одне — біль. Принизливий біль.

Вони живуть некрасиво…

Будь «простіший» — і «люди» до тебе потягнуться!

Нижче — цитата з «Войны и мира» (з передмови) Його Сіятельства графа Лева Толстого.

Господи! Як «недемократично»! А втім, як точно!

Що я можу ще сказать?

Мій «top hat», привезений з «буржуйської» Німеччині, і, звісно, «hat box», придбаний в «імперіалістичній» Великобританії.

Думаю, без такої «ouvertur’и» було не обійтись…

Ви ніколи не питали себе, які люди живуть на Україні? Чиї «потомки»?

Яку вони слухають музику? Які серіали дивляться? Що носять? Як говорять? Кого цькують, а кому кидаються на шию?!

Цікаво, чи не так?

Далі буде…

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Український Орфей
Український Орфей@OrpheusUcrainicus

507Прочитань
5Автори
5Читачі
На Друкарні з 30 січня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається