Ozzy Osbourne – Crazy Train
Авторський еквіритмічний переклад українською + згенерований ШІ музичний твір на його основі

Авторський еквіритмічний переклад українською + згенерований ШІ музичний твір на його основі

Шведський гурт Dynazty не є широко відомим, але саме він подарував сучасній метал сцені один з найяскравіших її голосів. Я давно хотів про них написати і от нарешті час і натхнення мене знайшли. Тож, поїхали…

Важко уявити інший гурт де все було б настільки побудовано на контрастах. Максимально несхожий один на одного склад учасників. Музика що одночасно поєднує попсові елементи з елементами дез металу. Три максимально несхожих один на одного голоси. Все це Amaranthe.

Раніше я вже писав про гурт Serenity австрійського історика Георга Нойхаузера. Але музична сторона його діяльності не обмежується одним гуртом. Cьогодні інший його гурт Warkings випустив свіжий альбом, а отже саме час поговорити про них і їх метал натхненний минулим.

До того, як гучно про себе заявити дебютним альбомом у 1999 році, колектив Slipknot існував у зовсім іншому складі, з іншою назвою, але з не менш божевільними концертами.

На фоні суцільної депресухи яка накриває наше суспільство, особливо цінними стають речі які можуть подарувати нам трошки щастя. І мабуть зараз найкращий момент поговорити про гурт, сама суть якого в створенні яскравої, світлої і доброї музики. Про гурт що створив “happy metal”.

Добігає кінця 2024, минулої п’ятниці відбувся останній очікуваний альбомний реліз цього року, а отже саме час підбити підсумки. Список звичайно буде доволі суб’єктивним, але рік видався багатим на цікавинки, тож думаю тут буде на що звернути увагу.

Сьогодні мова піде про яскравий тематичний гурт, що надихаючись роботами маестро Толкієна створили свій маленький гномський музичний підвсесвіт. Яскравий, потужний, часом веселий і завжди епічний!

Вечір Хеллоуіну виглядає ідеальним моментом щоб розповісти про музичний гурт, який своєю стилістикою прекрасно вписується в дух цього свята. Гурт в якому зомбі грають дуже чіпучий і яскравий метал.

Джерард Вей якось люб’язно пояснив перед живим виступом, що пісня «You Know What They Do To Guys Like Us In Prison» — це, даруйте, «про знущання у в’язниці, яке вам подобається».

Ніхто й гадки не мав як зміниться світ після релізу 2 альбому My Chemical Romance — «Three Cheers For Sweet Revenge».Ще до виходу альбому — коли у них брали інтерв'ю — вони й близько не нагадували тих зухвалих емо-хлопаків, якими стали після його релізу.

3 моменту релізу дебютного синглу Static Dress постійно набирали обертів. Спочатку EP «Prologue...», гастролі, зйомки відео, і потім дебютний альбом «Rouge Carpet Disaster». Завдяки йому аудиторія зросла, як і самі учасники колективу.

Kim Dracula (справжнє ім’я Семуель Веллінгс; небінарна людина, яка просить звертатись до їх в множині) родом з Австралії. Вони вважали, що у дорослому віці стануть серійним вбивцею.

Колись ця земля була порожня: навколо лише замерзлі пустелі й пересохлі русла. Люди були змушені жити на цих землях, хоч й були простими кочівниками й мандрівниками Антиутопії.

Цього разу поговорімо про Experimental black metal – всіляке дивне у блекметалі, а іноді навіть за межами металу, що з блекухою пов'язано. Дуже постараюся звести тред до справді класних гуртів, а не списку божевільного.

Якось не приходить у голову що ще, окрім Return To Dust, постійно крутилось у Spotify протягом останніх місяців. Все через величезний вплив гранжу 90-х на музику цього американського колективу. Тяжію до такого. При кожній згадці Лейна Стейлі стає боляче, адже його більше нема.

Вперше в історії Bring Me The Horizon сягнули 8 позиції в чартах Великої Британії після релізу Kool-Aid, що безумовно тішить. Погодьтесь, зараз вони на піку своєї кар’єри. З чим звичайно вітаємо, однак, поговоримо не про їх успіхи, а про новий реліз BMTH.

Wargasm — це британський колектив, який «став на ноги» під час пандемії. Його засновники — Мілкі Вей та Сем Метлок, у протязі цього часу намагались зрозуміти, що для них означає Wargasm. І якщо коротко, їх почуття та енергія ховається за живими концертами.

Про маловідомий рок і метал