Kim Dracula (справжнє ім’я Семуель Веллінгс; небінарна людина, яка просить звертатись до їх в множині) родом з Австралії. Вони вважали, що у дорослому віці стануть серійним вбивцею.
Однак у цих словах прихована не загроза, а багаторічний досвід життя з ОКР — обсесивно- компульсивним розладом. Ті думки постійно повторювались, тим самим тиснувши на скроню. А згодом нав'язали їм почуття нікчемності, через що вони відчували себе найгіршими людьми на планеті.
Відтак, один з найзліших голосів Веллінгса перетворив їх на Кіма Дракулу (названі на честь однієї пісні Deftones iз альбому «Saturday Night Wrist»).
Вони народились у штаті Тасманія або як лагідно називають «Тассі», у якому й викувались кошмари про серійних вбивць.
Вони, разом з братом, виховувались у холодному, охопленому туманом, місті Гобарті. Їхній батько був звичайним фельдшером, мати вчителька вокалу.
До своєї біди місто Гобарті відоме своєї каторжною тюрмою. Проте столицю Тасманії також переслідувало масоване вбивство у 1996 році, що сталось у Порт-Артурі.
Вони народились за рік до того, як в Австралії внаслідок жорстокого вбивства померли 35 людей.
«Я ЗНАЮ ТАК БАГАТО ЛЮДЕЙ, ЧИЇ РОДИЧІ ТОДІ ЗАГИНУЛИ. МИ ПРО ЦЕ ПРОСТО НЕ ЗГАДУЄМО».
Поки місцеві жителі мовчали, телевізор перетворював трагедію на туристичний атракціон. Щороку, у її річницю, національні новини прокручували цю історію, змонтовану під фільм, з хард-роковою музикою й кліпами вбивці. Так формувалась концепція слави Веллінгса.
«СПОСТЕРІГАЮЧИ ЗА СВОЄЮ СІМ'ЄЮ, СКЛАДАЛОСЬ ВРАЖЕННЯ, НІБИ ВСІ СВЯТКУВАЛИ ЦЕ, УСВІДОМЛЕНО ЧИ НІ. ЦЕ ЦІКАВО... НЕЗВИЧНІ, СТРАШНІ Й НЕЗРОЗУМІЛІ РЕЧІ ЗАВЖДИ ВИКЛИКАЮТЬ ПРИРОДНУ ЦІКАВІСТЬ».
З часом цікавість перетворилась на хворобливе захоплення, нав'язливу одержимість. Відтоді до страху додались «жалюгідні фантазії». Кожного дня їм доводилось спостерігати за справжніми вбивствами, що спочатку розвинуло іпохондричний синдром (переконання, що ці люди помирали від хвороб, наприклад, раку).
Хоча насправді вони були свідками незліченних екранних жертв, які зустрічали передчасну смерть.
«ОДНОГО РАЗУ, ПІДХОДЯЧИ ДО МАМИ, З МОЇХ УСТ ПРОМОВИЛИСЬ СЛОВА: «МАМ, МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ Я ХОЧУ ВБИВАТИ ЛЮДЕЙ».
З п’яти років Веллінгс почали грати на барабанах, що в моменті врятувало дитя від страху. Вони закінчували грати лише тоді, коли м'язи починали боліти, що стримувало гнів. Перш ніж почати співати для дез-метал гурту, вони побували у фанк-групі й хардкор-групі. А в підлітковому віці Веллінгс відкрили для себе алкоголь.
Кожного ранку спустошувалась мінімум одна пляшка Jack Daniel's. Лице покривалось макіяжем і у такому стані йшли до школи. Місце, де Веллінгс вважались аутсайдером і клоуном. Оцінки були жахливі, як і відвідуваність, за що в 11 класі їх виключили зі школи.
Після багатьох днів ізоляції та 5 років постійного спустошення алкоголю вони вирішили закінчити пияцтво.
До цього моменту Kim Dracula був лише фоновим персонажем, похованим у підсвідомості Веллінгса. Однак згодом Kim почав грати головну роль. Це сталось у 2020 році, завдяки ТікТоку. Дракула був розумним і діяв негайно.
«ПОТРІБНО ЯКНАЙШВИДШЕ ЩОСЬ ВИПУСТИТИ, ІНАКШЕ ВІКНО ЗНОВУ НЕ ВІДЧИНИТЬСЯ».
Кім вирвався на волю після треп-каверу на «Paparazzi», пісня про любителів слави. Веллінгс продовжили цю тему й у синглі «Маке Me Famous», згадуючи масове вбивство в Порт-Артурі, що зробило місто знаменитим.
«ВИСТАВЛЯТИ БУДЬ-КОГО НА П'ЄДЕСТАЛ ЗА СВОЄЮ СУТТЮ ГРОТЕСКНО, АЛЕ ІРОНІЧНО ТЕ, ЩО Я РОБЛЮ РЕЧІ, ПРОТИ ЯКИХ ВИСТУПАЮ».
Його дебютник — «A Gradual Decline in Morale» — поєднує в собі, здавалось би, непоєднувані жанри й створює власну композиційну естетику. Це суміш з ню-металу, трешу, індастріалу, треп-металу і фанку. Сміливий крок, що пропонує захоплюючий постмодерний погляд на тяжку музику. Хоча це й не зробило їх вбивцями, зараз шлях Кіма прокладається до наступного найгіршого етапу стати знаменитістю.
