The Fabulous Killjoys - група чотирьох підлітків, які базувались в одному із закладів у зоні 6. Їхній лідер Party Poison, якого грає Джерард Вей (Майкі Вей Kobra Kid, Френк Ієро Fun Ghoul, Pей Торо -Jet Star).
«The Black Parade» зарекомендував My Chemical Romance як колектив, який вміє дивувати. Проте здавалось, ніби це лише частина грандіозного плану. Вокаліст MCR Джерард Вей повільно, але майстерно прокладав дорогу для гурту, якою вони успішно крокували й будували власну історію.
Чи потребував світ чергового рок-альбому? Ну може й так, а може й ні. My Chemical Romance принаймні не збирались випускати ще один постхардкорний альбом, а планували пройтись світом чорним парадом, що деякі безчестиві люди прозвали маршем на смерть.
У 2008 році газета Daily Mail опублікувала статтю із заголовком: «Чому жодна дитина не застрахована від зловісного культу емо». У ній йшлося про самогубство 13-річної школярки Ганни Бонд, яка покінчила з життям через три місяці після того, як стала «емо».
Вже пройшло два роки відтоді як вони вперше оселилися в Лос-Анджелесі. Група виросла, м'яко кажучи. І це тиснуло на них, адже від MCR очікували чогось масштабнішого.
Якось вже мав спробу розповісти про концепцію «Three Cheers for Sweet revenge», але не дуже вдалу, правду кажучи. Тому є сенс повернутись до цього альбому і розповісти всю історію з початку. Чи з кінця?
Джерард Вей якось люб’язно пояснив перед живим виступом, що пісня «You Know What They Do To Guys Like Us In Prison» — це, даруйте, «про знущання у в’язниці, яке вам подобається».
Ніхто й гадки не мав як зміниться світ після релізу 2 альбому My Chemical Romance — «Three Cheers For Sweet Revenge».Ще до виходу альбому — коли у них брали інтерв'ю — вони й близько не нагадували тих зухвалих емо-хлопаків, якими стали після його релізу.
Поки ніхто не пише на цю тему
