Колись ця земля була порожня: навколо лише замерзлі пустелі й пересохлі русла. Змушені тут жити прості кочівники й мандрівники Антиутопії.
Вони копали древнє коріння, через віщо стерли власні пальці до кісток. Народжені у злиднях, у полоні холоду, ці люди так і проіснували своє життя, стоячи на колінах, молячись землі. Доки не прийшов він. Від кого лунав дивний для цих людей звук. Вони ж знали лише виття вітру та човгання власних ніг.
Цок цок цок. Тупіт копит. Спочатку десь віддалено. Потім ближче. Ще ближче. І ще. Тепер вони бачать його лице — доволі дивне видовище, дивніше за звук. Це був чоловік, на величезному коні, з червоним плащем і сокирою дивної форми. На ній було шість струн.
Зупинивши свого коня, навколо якого вже зібрались люди, він зліз з нього і став серед натовпу. Увага порожніх очей і пересохлих губ була прикута до цієї людини. І він заговорив: «Там, де тиша, буде звук, і він буде ГУЧНИМ!». Чоловік підняв сокиру догори і додав: «Де є небо, там буде грім, і він буде ГУЧНИМ!».
Вдаривши по землі з такою силою, яку не бачили тут тисячоліттями, він, звуковою хвилею, оглушив тамтешніх людей і повалив їх. Уся планета загриміла, небо покрилось хмарами, а потім осяяло блискавкою.
Буря розірвала небеса і почався дощ. А з тріщини, де вдарила сокира, почала текти вода. Люди знову стали на коліна, тільки тепер щоб напитись.
«Я обраний, бо сам себе обрав. А ця земля знову заживе, бо вона моя», — сказав він.
Тріщина в землі повільно збільшувалась, а вода рухалась все швидше й швидше. Чоловік став на одне коліно і простягнув руку у тріщину. Звідти він дістав золоту корону й одягнув її на голову. Потім підвівся, озирнувся на людей, які все ще стояли на колінах у воді, і промовив: «Відтепер, ви не мандрівники, а громадяни! Бо ви стоїте не в пустелі, а в країні Аватар!».
Чоловік знову підняв сокиру і вдарив по струнах. Звук, що лунав звідти, змусив хмари на мить розійтись. Відтоді вперше до землі пробились промені сонця і збудили людей від вічного сну.
Озирнувшись навколо, вони побачили грім, дощ, сонце і повінь. Як би це не лякало, вони розуміли, що це не кінець світу, а його початок. Тому гуртом вони вигукнули: «СЛАВА КРАЇНІ АВАТАР! СЛАВА НАШОМУ КОРОЛЮ!» («Glory to Our King»).
«Король» шведською буде «Kungen» — це псевдонім гітариста шведського колективу «Avatar», який судячи з відео в «The King Welcomes You to Avatar Country» відіграє роль короля. Тоді як вокаліст Йоганнес Еккерстрем — оповідач, королівський популяризатор, міністр пропаганди. Саме він переказує легенди про короля країни Аватар невідомому мандрівнику. (у тій же пісні)
Про походження країни та їх короля існує багато мітів, а вищенаведений лише один з найпопулярніших, адже в ньому йдеться про те, що громадяни люблять у своєму правителі найбільше. Він приносить звук туди, де панувала тиша, будує дім там, де його ще не було, приймає усіх, хто цього потребує. А ставши громадянином країни, усі люди знаходяться під захистом самого короля.
Однак ніхто не пам'ятає, як довго він править. Час — незрозуміле поняття для цього місця, оскільки люди постійно щось святкують. Здається навіть, що король безсмертний, хоча є докази, які свідчать протилежне.
У «Національному музеї мистецьких робіт короля» ми можемо переконатись, що скульптури бородатого чоловіка з левовою гривою і короною на голові з'явились раніше за винайдення метронома чи навіть гітарного ладу. Але існуватиме король доти, доки ми зберігаємо мистецтво.
Тож його смертність чи безсмертя — питання із зірочкою. Є відома картина під назвою «Похорон короля». На ній зображені офіцери, які несуть мертве тіло короля після «Битви за кордони Децибел» (з пісні The King Wants You). Проте у сусідній кімнаті висить картина «Перемога в Гучності», де в останній момент битви король виглядає цілком живим, здоровим.
Проблема в тому, що документи підтверджують перебіг подій так, як вони зображені на картинах. Тобто обидва варіанти правильні. Але, як бачимо, в наступній пісні — «The King Speaks», король цілий, навіть добрів до сцени, щоб виступити.
Отож, він існує вічно? Картинам понад 300 років, тому цілком можливо. Тим паче татуювання на картинах і людини, яка позувала для нинішньої монети Аватар, збігаються. Тож так, це підтверджує його безсмертність.
King After King
Правитель усього, у коаліції з Королівським Судом вирішили відкрити кордон країни Аватар. Вони прийматимуть заяви на отримання громадянства з усіх куточків світу. Це рішення було прийнято після того, як «Королівський департамент вимірювання речей» дійшов до такого висновку: їх країна має достатньо багаті МЕТАЛЕВІ корені, щоб досхочу наситити земну кулю достатньою кількістю важкої їжі. При цьому зачерствілі душі його Високості не вмиратимуть з голоду.
Як виявила «Королівська лабораторія божевільних вчених», металеві корені країни Аватар мають унікальну властивість: окрім як нагодувати душі голодних, їм властиво дещо під назвою «Ділитись — значить піклуватись, а піклуватись — це те, чим займається король».
Тобто Король доглядає за іншими, даруючи їм ресурси країни. Ці ресурси примножуються кожного разу, коли їх хтось споживає. Іншими словами, МЕТАЛ робить МЕТАЛ ще МЕТАЛЕВІШИМ. Хто б міг подумати?
Проте торговельні угоди укладались не безболісно. Дипломати та переговорники мандрували всім світом і розповідали про добру волю й наміри Величного короля, а їх не розуміли.
Іншим було складно зрозуміти властивості рідкісного мінералу, знайденого в МЕТАЛЕВИХ копальнях країни Аватар. Зовнішній світ виявився недорозвиненим у власних смаках і словниковому запасі, тому й не оцінив справжньої цінності МЕТАЛУ. Втім король усіх королів взяв на себе обов'язок пояснити це іншим землянам, які прагнули отримати громадянство.
Поки в США люди тяжіють споживати МЕТАЛ через шкіру, очі й інші отвори в тілі, жителі інших країн радше отримують його нечисленними порціями лише через вушні канали. Отож, король разом з елітним оркестром створили спеціальний звуковий засіб, названий на честь їх нації. Отже, тепер кожен охочий може насолодитись металом у вигляді альбому «Avatar Country» будь-де.
