Як каже вокаліст Knocked Loose Браян Гарріс, вони звичайні хлопці, які грають агресивну музику. І додає: «Гадаю, багато людей складають про нас думку ще до зустрічі з нами. Мабуть, це змушує їх ставитися до нас обережніше. Ми не граємо ніяких персонажів і не носимо костюмів».
«You Won’t Go Until You’re Supposed To» — їхній третій студійний альбом. Фото для обкладинки зробив Briscoe Park. Він спеціалізується на зображеннях пустельних місцин і занедбаних будівель. В подібній тематиці він розмістив посеред лісу великий неоновий хрест. Той промінь світла викликає відчуття чогось величного, ніби воно спостерігає за нами. Є певний натяк на християнство, розп‘яття, страждання. Відтак, виникає питання, чи не є цей альбом антирелігійним? Воднораз ми бачимо дівчину, яка немов би благає дати їй відповіді на свої питання. Ця ілюстрація справила сильне враження на Браяна.
«Доречно використовувати релігійні символи, позаяк релігія всеосяжна. Куди не глянь, вона всюди. Мені не хотілося, щоб це був антирелігійний альбом. [Релігія] масово переплетена з повсякденним життям. Це символ чогось, що слідує за тобою або височіє над тобою. Зображення [з обкладинки] викликає відчуття ізольованості, самотності, безлюдності. Але в той самий час теплі, зелені кольори і пейзаж навколо нагадали мені про дім. Ніби фото зроблене на задньому дворі моєї мами», — пояснив вокаліст.
Ця всеохопна присутність також відчувається і в назві альбому. Щоб заспокоїти Браяна перед польотом на літаку, одна жіночка сказала йому фразу «You Won’t Go Until You’re Supposed To».
Звучить вона з надією, наче все відбувається з якоїсь причини. Повертаючись до релігії, це пов‘язано з ідеєю жевріння всевидющої істоти, яка знає все і диктує усім, як і куди рухатись. Разом з тим фраза нагадує про існування речей, які ми не контролюємо.
Але альбом не тільки про релігію, а й про речі, які панують над тобою. Про звичайний людський досвід. Про буденність, розчарування в реальності, ненависть до себе, духовність, пригнічення, сліпий оптимізм і врешті-решт особистісний розвиток через всі ці проблеми.
Раніше, завершивши запис, Браян завжди повертався до нього і занурювався у свої тексти. Однак з «You Won't Go Before You're Supposed To» все було інакше. Він віддалявся від нього, перш ніж знову заглибився в тексти і розібрав усе. Либонь, вже час розібрати його.
У першому синглі — «Blinding Faith» — Браян говорить про підле релігійне лицемірство, яким отруюють маси людей. Мовиться про основу певних релігійних спільнот. Коментуючи цю пісню, гітарист Айзек Гейт сказав: «Так смішно, коли знайомі мені люди, грубі, жахливі, егоїстичні люди, ходили до церкви. Вони вважали, це зробить їх кращими людьми. Або промовляння слів спокутує їхні негативні якості». Браян в інтерв‘ю з Apple Music додав, що вони давно не робили таких пісень (мовиться про пісню з подібною тематикою, обговорення релігійного лицемірства себто). Розберімо цю пісню детальніше.
I am haunted
By the spirit again
I can't feel it
I pretend
Протагоніст не відчуває того, що багато вірян вважають «духом». «Дух» — референс до християнського поняття «Святого Духа». Віряни стверджують, що коли вони відчувають Бога, вони відчувають «Святого Духа». Це своєю чергою дає їм впевненість у тому, що їхня віра є дійсною. Однак персонаж цього не відчуває, натомість він просто прикидається.
There's something inside me that won't let it in
I'm all alone
So I beg
Beg for a chance in a circle of snakes
Протагоніст стверджує, що всередині нього є якась річ, що не дозволяє йому відчути «дух». Через віщо він картає себе.
A life consumed by faith
Незалежно від того, чи має персонаж «справжню» віру, його життя повністю поглинуте нею.
From inside I can hear their call
Offering the blood of God
Ймовірно, посилання на причастя — християнський обряд, під час якого віряни уживають тіло і кров Христа Ісуса (хліб і вино), таким чином вони нібито стають причетними до вічного життя.
Fall in line now
Bow your head
Схиливши голову і прочитавши молитву, ви стаєте в один ряд з іншими вірянами.
I will suffer here instead of biting my tongue
Condemned to a life of pain until my time has come
No promise of heaven will make me march
With my final breath
I deny the church
Протагоніст зрештою постає проти віри, адже йому остогидло обманювати себе. Він воліє «страждати», аніж мовчати, прикусивши язика. І попри обітницю «потрапити до раю», персонаж не присвячуватиме себе релігії, якщо не вірить у неї.
У другому синглі — «Don't Reach For Me» — йдеться про викриття того, хто постійно вас обманював. «Це найзліша пісня, яку я коли-небудь писав. Вона про людину, яка намагалась з усіх сил увірватись в моє життя і зіпсувати стосунки з двома (з трьох) моїми найближчими людьми», — розповів Браян.
Третьою піснею в альбомі є «Suffocate» — вона про того, хто встромляє вам ніж у спину. А «Sit & Mourn» розповідає про втрату когось важливого. І ви не знаєте, куди ця втрата приведе вас, позаяк ви втратили віру в будь-що.
«Найбільша проблема полягає в тому, що коли пишуться тексти пісень, я думаю про те, як мені виговоритись. Бо я дуже вибірковий щодо того, чим хочу ділитися в особистому житті», — каже Браян.
Відтак, з кожним наступним альбомом тексти ставали особистішими. При цьому все більше людей знаходять розраду в його словах. Вони діляться з ним власним досвідом. Єдине, над чим Браян має контроль — це тримати якомога далі від людей значення пісень. Це той невеликий шматочок власності, який ніхто не може відібрати у нього.
«Це палиця з двома кінцями, тому що я не хочу здаватись невдячним через свою позицію. Але віддавати частинку себе незнайомцям досить складно. Я не вважаю себе людиною, яка може когось змотивувати. Водночас коли хтось підходить до мене і каже, що моя музика дуже допомогла їм, це для мене має дуже велике значення. Я цього ніколи не забуду, хоч ніхто й не очікував, що все станеться саме так. Я радий, що люди розуміють мене», — резюмує Браян.
