«The Requiem» — це ніби остання молитва людства, яке очікує на неминучу смерть. Атомні бомби вже запущені. Світ, котрий люди знали до цього, скоро стреться з лиця Землі. Сила тисяч сонць зруйнує усе на своєму шляху. Тому в кінці починається відрахунок часу (як до ядерного вибуху, так і відлік до наступної пісні).
The Radiance: отже, вибух такої сили занурює світ у повну руїну. В небі формуються грибоподібні хмари. А далі звучать слова Оппенгеймера. Деякі люди сміються — скажім, світові лідери — бо вони отримують задоволення від повного знищення ворогів. Хтось плаче (мабуть, цивільні, оскільки їм важко змиритись з неминучістю власної долі). А більшість — мовчала. Йдеться про всіх інших людей з різних куточків світу. Вони хоч і передбачили такий кінець, та все ж мовчки сприймали це все, поскільки подальші події вони не в змозі контролювати («I suppose we all thought that, one way or another»).
Burning in the Skies: уцілілі після вибуху починають вилазити з-під руїн. Вони «використовують сухостій, щоб запалити вогонь» серед «крові невинних» людей, які загинули від перших вибухів. Загиблі стали спогадами, що горять на небі.
Вцілілим потрібно відбудовувати цей світ. Вони відчувають провину, бо людство саме принесло цю біду на себе. Ніхто не усвідомлював масштабу проблем, доки вони не розрослись в бурю («We held our breath when the clouds began to form / But you were lost in the beating of the storm»).
А направду ж люди приречені на війни. Вони ніколи не житимуть в злагоді. І так само як венозна й артеріальна кров у серці — ніколи не об'єднаються («And in the end, we were made to be apart / Like separate chambers of the human heart»).
Ми дозволили цьому злу проявитись, взяти над нами верх, за що зрештою людство й було покаране, а все навколишнє середовище — знищене («I'm swimming in the smoke of bridges I have burned / So don't apologize, I'm losing what I don't deserve»).
Empty Spaces: оскільки вибухи не зупинялись, війна, вочевидь, продовжується. Тому Бред Делсон — гітарист Linkin Park — промовляє «Всі підрозділи, увага».
When They Come For Me: далі починає говорити Майк Шинода.
Він ніби командир, який керує армією, і зараз дає настанови війську. Він вимагає від них забути про минуле і яскраве майбутнє. Вони вчитимуться виживати в новому, суворому світі. А хто не встигає за змінами — залишаться позаду («Y'all oughta stop talkin', start tryin' to catch up, motherfucker»). І тоді за ними прийде ворог («Oh, when they come for me, come for me, I'll be gone»).
Robot Boy: робот-хлопчик — це не хтось конкретний, а уособлення усіх людей у цьому світі. Війна панує скрізь. Вона відбирає геть усе. Отож змучені й розбиті горем люди відключають будь-які емоції й стають до всього байдужими, просто щоб вижити у світі, позбавленому надії на майбутнє. Але оповідач пісні налаштовує їх зберігати віру й боротись далі. Поскільки якщо тільки людство може знищити власний вид, тоді тільки люди й можуть врятувати себе.
Jornada Del Muerto: у пустелі Хорнада-дель-Муерто (з іспан. «Подорож мерця») вперше випробували ядерну зброю. А слова «Mochiagete, tokihanashite» з японської перекладаються як «підніми мене, відпусти мене». Ніби як заклик залишити цей світ і забратись якомога далі з цієї жорстокої Землі.
Чому фраза промовляється японською? По-перше, бо Майк Шинода має японські корні. По-друге, саме Японія пережила атомне бомбардування. Тому якщо поєднувати назву й слова — вже під час першого випробування ядерної зброї доля десятків тисяч японців була визначена наперед.
Waiting for the End: тут вже стає складніше. Можливо ця пісня написана від лиця політика, який займав високу посаду, приймав безпосередню рішення розпочати війну, і зрештою зруйнував цей світ. Отож не в змозі щось змінити, він просто чекає на кінець світу («This is not what I had planned / It's out of my control»).
Однак цю пісню можна інтерпретувати по-іншому: як сказав Честер, «Сенс пісні зводиться до фрази: "Я тримаюся за те, чого ніколи не мав". Гадаю, кожному близьке це відчуття. Думаю, кожен уявляє яким повинне бути їхнє життя. І саме цього ідеалу вони прагнуть досягнути».
Він додав: «[Цей приспів] такий вразливий, приземлений, людський... Пісня не написана через призму «який я бідний, нещасний». Там просто сказано: "Це вже сталось. Я не збираюсь зациклюватися на тому, що мене сюди привело. Я знаю, чого хочу і за це й буду триматись».
Отже, людина, яка веде оповідь, попри весь хаос навколо, зберігає спокій. Адже постійне зосередження на тому, чого у вас нема або ким ви ще не стали, дуже виснажує («Like we’re holdin' onto somethin' that’s invisible there»). До себе потрібно ставитись з ніжністю.
Blackout: в продовження цієї теми, персонаж цієї пісні ніби каже собі «тримай власні емоції під контролем». Він пережив такий стрес, що аж в очах почалась кровотеча («Blackout, blood in your eye»). Отож, краще спуститись в бункер і зібрати все про тих, хто загинув. Так само й зібрати інформацію про людей, відповідальних за початок війни / бомбардувань. Тоді пісня інтерпретується як усвідомлення суспільства, що все теперішнє зло можна відкинути. Так, чинна влада продовжує тиснути на людей. Але ж можна втекти у підпілля («So come down far below / We've been waiting to collect the things you know»).
Wretches and Kings: пісня починається зі слів американського активіста Маріо Савіо під час протесту за свободу слова. «Машиною» він називає суспільство, яке рухається невідомо куди. Ви з більшістю не погоджуєтесь. Вам від них нестерпно. Адже суспільство опустилось дуже низько, просто щоб вижити в тяжкі часи («To save face, how low can you go?»). Отож по суті ця пісня — це заклик до бою. У людства немає часу на невігласів. Треба виборювати власні права. Влада довго пригнічувала простих людей. Тому вони повинні об'єднатись і виступити проти гнобителів. Тільки так можна побороти «машину».
Wisdom, Justice and Love: далі звучать слова активіста Мартіна Лютера Кінга. Його слова тоді стосувались війни у В'єтнамі, хоч він загалом протестує проти насильства. І чим далі рухається композиція, тим потворнішим стає його голос. Це символізує флегматичність суспільства. Людям байдуже на його слова. Людям байдуже на мудрість, справедливість і любов. Вони живуть у світі страху, смерті й насильства.
Iridescent: у попередній пісні, до речі, чути звук, схожий на летючий об'єкт. І слова вже цієї композиції натякають, що то була атомна бомба. Отже, бойові дії продовжуються. Але… Іризація (з англ. iridescent) — це коли поверхня тіла змінює колір залежно від кута спостереження. Як-от прозора бульбашка, яка часом має фіолетові й зелені відтінки. Тому ця пісня про фарбування сірого світу в різні кольори. Іншими словами, вона про надію. Люди втішають одне одного, бо «смуток і розчарування» все одно незабаром залишить їх. Саме це гурт і намагається донести до людей.
У відео вони зобразили як населення буквально стає засліпленою цивілізацією в руках тиранії. А задача групи — донести меседж про надію. Це має так само вкорінитись в головах людей.
Fallout: і якщо раніше людський голос в інтерлюдіях звучав роботизовано, бо так зображалась втрата людяності, то цього разу все навпаки. Однак повторення слів з пісні «Burning in the Skies» натякає на усвідомленість неминучого кінця. І винні в цьому саме люди. Вони знищили самих себе. Так і не змогли об'єднатись. Не навчились на власних помилках.
The Catalyst: у людей з'являється тотальна зневіра. При цьому вони звертаються до Бога з проханням проявити милосердя. «Зламані люди, що живуть під прицілом» і так пережили пригноблення збоку влади. А тут ще й загроза, яка «не може бути переможена».
The Messenger: світ зрештою зруйновано. А втім, ця пісня теж про надію. Вона написана від лиця батька, котрий дає пораду своїй дитині. Людство змушене почати все знову. Оскільки попри постійні страждання, ми все ще є одні в одного. Ми повинні проявляти любов до ближнього. Доки люди піклуються одне про одного, нам все ще є за що жити.
Отже, в цьому альбомі є певний цикл. Війна — проблиск надії — спроба все відродити — знову війна. Однак альбом на цьому закінчується. Чи зможе нова цивілізація жити в гармонії? Ми не знаємо. А може почне нову війну? Не відомо. У будь-якому разі, альбом закривається саме піснею «The Messenger». Бо тільки люди можуть допомогти одне одному подолати всі труднощі.
