Вечір Хеллоуіну виглядає ідеальним моментом щоб розповісти про музичний гурт, який своєю стилістикою прекрасно вписується в дух цього свята. Гурт в якому зомбі грають дуже чіпучий і яскравий метал.
Нині від таких жанрів як геві, пауер і фолк метал понавідвітлювалось багато тематичних гуртів. Є піратський, лицарський, гномський, мушкетерський, вікінгський і купа інший різновидів. І от торік в це різноманіття ще додався і зомбі-метал.
Чесно скажу, я був дещо скептично налаштований щодо цього задуму. В інших художніх жанрах, таких як кіно чи література, це тема не тільки стала заїзженою, а ще і часто виглядає як сценарна лінь: придумав хворобу, написав пару абзаців про те як майже все вимерли і все - підготовка світу закінчена. На фоні тієї роботи яку пророблюють автори типу Толкієна, Мартіна чи Сапковського, створюючи свої світи, це виглядає максимально примітивно.
Але був і аспект який додавав віри: досвід автора. Фелікс Хельдт (Felix Heldt) раніше встиг попрацювати автором пісень і продюсером у чималої кількості гуртів, серед яких особливо виділяються вікінги Feureschwanz (мої персональні улюбленці) і пірати Vision of Atlantis. І матераіл за його участі там виходив дуже яскравий. Тож було очевидно: яскраві пісні робити він вміє.
І насправді вони змогли здивувати. Навіть в плані сторітелінгу, оскільки замість заїзжених розповідей про когось, хто рятує світ чи себе на фоні зомбі-апокаліпсису, вони поставили в центр сюжета самих зомбі і процес їх створення. Вони не пропонують історію як від зомбі світ рятують, вони пропонують стежити за його захопленням.
Не знаю наскільки на створення альбому вплинув ковід, але є у мене сильні підозри що він послужив великим натхненням.
І от рівно рік і два місяці тому їх первісток увірвався на простори ютубу і стрімінг сервісів. Першим їх синглом став “Patient Zero”, в якому доктор Дред (псевдонім автора і вокаліста) методом проб і помилок створює перше своє створіння.
Яскрава манера поведінки фронтмена дещо одразу нагадала деякі легендарні ролі Джоні Депа. Що ідеально підкреслювало настрій безумного вченого. А чіпучість мелодії перевищила всі очікування. Один з тих випадків, коли перший же сингл абсолютно нового гурту одразу успішно продає їх майбутній альбом.
Менш ніж за місяць потому виходить ще один сингл “Danger Danger”:
І знову гурт примудрився музично здивувати. Мелодія яскрава, мінлива, з різноманітними акцентами. В певному сенсі навіть харизматична.
Попри здавалось би логічну дату релізу для такого гурту десь під Хеллоуін, вони запланували свій реліз на передноворічний період. Це був доволі своєрідний подаруночок під ялинку, але до нього ще був час щоб заповнити. І напередодні торічного Хелоуіну вони таки випустили дещо: ще один сингл. “Immortalis Dominum”.
Чергова дуже жива (що парадоксально для такого гурту) мелодія. Епічна, містична і грайлива одночасно.
І от нарешті настав час першого альбому. “Hey Living People”. Довгоочікуваний хай і дещо екстравагантний подаруночок (в голові я останнє слово чомусь сказав голосом Голлума). Рівень епічності почутого відповідав найсміливішим очікуванням. Це однозначно був дебют року і шедевральний дебют. Зацініть тільки титульну пісню.
І цей альбом не тільки про окремі пісні. Він чудово звучить і як цілісний твір. Пісні як “Better Shoot Yourself”, “Half Alive”, “We All Taste The Same”… Всі вони тримали марку.
Зачепили в своїй творчості вони і першоджерело. Монстра що став джерелом натхнення для всього зомбі-напрямку: монстра Франкенштейна.
А ще вони зробили кілька цікавих каверів. Першим був кавер на пісню гурту Dead or Alive “You Spin Me Round (Like a Record)”.
Далі вони вирішили трошки підзомбіювати пісню Біллі Айліш “Bad Guy”:
Але моїм особистим фаворитом став завершальний кавер альбому. “Beds are Burning”. Пісня що в оригіналі належить гурту Midnight Oil (назва гурту схоже натякає чим саме ліжка підпалювали). І в цій версії вона звучить особливо яскраво.
Кавери у них видно пішли добре, тож через пару місяців після виходу альбому вони вирішили видати ще один. На не багато не мало легендарну “Rock You Like A Hurricane”.
Ну а 3 тижні тому почався зворотній відлік до їх другого альбому. І почався він з випуску першого синглу, який явно писався під Хеллоуін (я чітко чую в мелодії фрагменти з “This is Hallowen”). Пісня називається “The Dead Don't Die”, так само як і майбутній альбом, і для її запису залучили товариша фронтмена з гурту Feuerschwanz (і dArtagnan).
Саме почувши цю пісню я прийняв рішення, що під цей Хеллоуін я маю написати саме про них. Пісня дуже епічна і піднімає очікування від майбутнього альбому доволі високо.
І по вже сталій традиції альбом цей вийде на новорічні свята (27 грудня, якщо точніше). Не знаю чим продиктований такий вибір дати, але як подарунок під ялиночку цілком приймається.
Отакий от своєрідний гурт. Тож, кому цікаво запасаємось поп-корном. Думаю вони нас ще не раз здивують.
