22 лютого 1968 року британський гурт The Beatles випустили один з найвеличніших релізів десятиліття, якщо не століття — self-titled або як його ще називається The White Album.
Хтось назвав його "нудним до неможливості", інші ж — величезним успіхом. Але факт залишиться фактом — The White Album став ключовим релізом в історії музики. Адже виконавці відкрили браму до музичного раю, де грали фолк, британський блюз, хард рок, психоделік, авангард і багато іншого. Однак для однієї особи він не здавався таким святим.
Колишній сутенер Чарльз Менсон вдруге вийшов з тюрми, де загально провів 17 років свого життя. Вже побувавши у Лос-Анджелесі та Індіанаполісі, він знову вирішив кудись переїхати. Цього разу обрав Сан-Франсиско, де активно розгорталась субкультура хіпі, а також так звані гуру — духовних вчителів з нетрадиційними релігійними поглядами. Вони утворювали навколо себе невеликі групи людей, які наслідували їх. Потрібно розуміти, що матір Чарльза була хвойдою та алкозалежною, тому молодому Менсону ніхто уваги не приділяв. А така байдужість залишила на дитині своєрідний шрам.
Непоміченість підштовхнула його утворити свій культ, стати гуру. І вже незабаром на вулиці він зустрів свою першу послідовницю, бібліотекарку Мері Браннер. Вона народила йому сина, а пізніше до них приєдналась сптриптизерка Сюзан Еткінс, Лінетт Фромм та Патриція Кренвінкел. Окрім них, навколо збираються люди, щоб послухати гру Чарльза на гітарі. Ця компанія стала називати себе “Сім’єю”. Але Менсон не міг залишатись на одному місці, тому вирішив переїхати до Лос-Анджелеса, де познайомився з 14-річною Даяною Лейк, покинутою батьками-хіпі.
Коли до рук Менсона потрапив The White Album (The Beatles), він швидко кинувся бігти до будинку, де вони оселились разом з “Сім’єю”. Там “гуру” почав детально слухати альбом, від початку до кінця. Знову й знову вмикаючи його, Менсон ніби потрапив під чари. За словами Даяна Лейка, учасниці культу, Чарльз постійно програвав його, адже хотів, щоб альбом проникнув у їхнє бачення. Глава “Сім’ї” переконував інших, що The Beatles надсилають йому приховані повідомлення.
“Він вірив, що The Beatles транслюють його думки, співають про те, що у його в голові, ніби вони на одній хвилі”, — музичний продюсер Грег Джейкобсон, який особисто знав Менсона, адже записував для його декілька пісень.
Чарльз сприймав “Білий альбом” як пророцтво. Він бачив у цьому видіння про майбутню расову війну, де чорна раса знищить білу.
Раніше згадана Даян Лейк сказала:
“Пісня Helter Skelter стала ключовою для усіх задумів Менсона, адже звучала як хаос і руйнування”
Як зізнався пізніше в суді Чарльз Менсон, саме ця пісня стала “надихнула” його на вбивство 5-ьох людей в одному з маєтків міста Беверлі Хіллз.
Пісню Revolution 9 секта інтерпретувала як “одкровення”. Тобто, за словами учасників культу, повинна відкритись якась яма, що обвалить весь світ і знищить третину людства.
“У цьому немає нічого нового... Це написано в... Одкровенні, все про чотирьох ангелів, які планують Голокост... про чотирьох ангелів, які шукають п'ятого ангела, щоб завести людей у вогняну яму... прямо в Долину Смерті”, — Чарльз Менсон про Revolution 9.
До речі, у пісні Honey Pie члени культу знайшли слова “Sail across the Atlantic to where you belong”, що немов би означало, що The Beatles приєднаються до “Сім’ї”.
Це ж вони побачили у Don’t Pass Me By. Менсон сприймав це як натяк, що британський гурт чекає на свого месію.
Послідовники “гуру” також вважали, що весь сенс пісні захований в останній фразі “Hold that line, hold that line! Block that kick, block that kick!”.
За їх словами, більшість темношкірих чоловіків бажають інтимних зв’язків з білошкірими жінками. Своєю чергою білошкірий чоловік просив не торкатись його жінки.
“А тепер чорна людина знову повірила в себе і намагається отримати бажане”, — Клем Гроган, один з учнів Менсона.
Rocky Racoon для Менсона передбачала “повернення темношкірих до влади”. Мовляв, Coon (єнот) — це зображення темношкірих, а відродження Рокі означає повернення до життя. Схожа тема здавалось Чарльзу й у пісні Blackbird. Бо нібито “чорна пташка” буквально оповідає про темношкірих людей.
Розібравшись з методичкою, не складно зрозуміти, що Чарльз був відвертим расистом. Відтак, одного разу один з членів секти обманув наркоторгівця на велику суму, за що в його адрес полетіли погрози. Зв’язавшись з Менсоном, гуру вирішує пристрелити наркоторгівця, і як він думав, що той помер. Через декілька днів у новинах показували репортаж з мертвим тілом члена африканської організації “Black Panther”, яка поширювала ідею боротьби з білошкірими.
Не складно зрозуміти, як сприймав чи як виправдовував й інші вбивства Чарльз Менсон. Але очевидно, що автори не закладали ніяких таємних послань у свої пісні. Тим більше не звертались до ненормальної людини, яка завжди прагнула популярності й уваги збоку жінок. Вбивство у домі музичного продюсера Тері Мелчера було націлене на розпалювання ненависті до раніше згаданих “Black Panther”, мовляв, це вони проявили таку жорстокість. Хоча, ймовірно, Менсон не знав, що у Тері більше не живе у тому домі. А прибув він туди саме для вбивства Мелчера, оскільки вони просто закінчили роботу так і не дописавши альбому для Менсона.
Це особа, наповнена злістю через невдалу спробу побудувати кар’єру музиканта. Однак брак уваги до його компенсувався створенням культу, де він маніпулював зламаними людьми, і змушував вбивати інших. Чарльз Менсон, як сказав Джон Леннон, один з тих неадекватних фанатів, які придумали легенду про смерть Пола Маккартні.
(Доповнення. Мене правильно виправили в коментарях. Про мотиви вбивства можна писати купу здогадок, тож історія про те, що він розізлився на Мелчера і прийшов вбивати саме його — це, як варіант, лише для прикриття. Бо як стало пізніше відомо, Менсон був у тому будинку навіть після того, як Мелчер покинув його. Себто він знав, що Мелчера там не було).