Nuclearfreezone — “Психоделічна Риба-Жаба” — твій внутрішній літній вайб, загорнутий у теплі акорди, безтурботність і психоделічну ніжність. Він ніби схоплює той момент, коли лежиш на гарячому пісочку, у навушниках грає щось сонне й хрумке, а десь поряд друзі кричать “ну шо, поплили?”. Усе починається з гітар, які ніби сп’янілі від спеки — вони хитаються, тягнуться, а потім віддають кермо вокалу, що спокійно ковзає поверху, як надувний матрац по хвилях.
Трек пахне інді-ностальгією, але без пафосу. Це не та пісня, яку слухають, щоб поплакати в подушку, а скоріше, щоб тупо валятись на траві й згадувати, як було кайфово, коли ще не було дедлайнів і повісток. У “Рибі-Жабі” живе натхнення Maс DeMarco –розслаблений, трохи абсурдний вайб, коли нічого не треба пояснювати. Бо чого пояснювати, якщо ти риба-жаба? Не до того.
Назва треку — окрема історія. Уява малює оце чудернацьке створіння: ні риба, ні жаба, але з гітарою в лапці й коктейлем у плавнику. І це в точку, бо така ж і пісня — водночас ні про що й про все. “Я не знав…” — співається в першому і другому куплеті, як маніфест покоління, яке постійно в процесі пошуку себе, нових сенсів і місць, де не з’їдає тривожність.
Аранжування треку — як олдскульна касета, яку вставили в магнітофон на пляжі: інді з домішкою джазу, босанова з психодел-попом, усе м’яко переливається, але має характер. Тут нема різких ходів, усе плавне, але не нудне. Навпаки — трек забарвлений емоційно, і дарує відчуття контрасту спекотного літнього дня і освіжаючих бризків водойми.
Його хочеться слухати по колу, доки на балконі не стемніє й не настане ідеальна вечірня прохолода.
“Психоделічна Риба-Жаба” — це музичний chill pill для всіх, хто втомився думати, як жити далі. Вона не вирішить твої проблеми, але подарує три хвилини відпочинку, безтурботності й сонця в душу. Іноді цього вистачає, аби знову повірити, що все буде файно. Запускай на повтор і гайда плисти, куди несе.
