Soul Asylum – Runaway Train

💔

Call you up

in the middle of the night

Like a firefly without a light

You were there

like a blowtorch burning

I was a key

that could use a little turning

💔

So tired

that I couldn't even sleep

So many

secrets I couldn't keep

Promised myself

I wouldn't weep

One more promise

I couldn't keep

💔

It seems no one

can help me now

I'm in too deep

There's no way out

This time

I have really led

myself astray

💔

Runaway train never going back

Wrong way on a one-way track

Seems like

I should be getting somewhere

Somehow, I'm neither here nor there

💔

Can you help me

remember how to smile?

Make it somehow all seem worthwhile

How on earth did I get so jaded?

Life's mystery seems so faded

💔

I can go

where no one else can go

I know

what no one else knows

Here I am,

just a-drowning in the rain

With a ticket

for a runaway train

💔

And everything

seems cut and dry

Day and night

Earth and sky

Somehow, I

just don't believe it

💔

Runaway train never going back

Wrong way on a one-way track

Seems like

I should be getting somewhere

Somehow I'm neither here nor there

💔

Bought a ticket

for a runaway train

Like a madman laughing at the rain

A little out of touch,

a little insane

It's just easier

than dealing with the pain

💔

Runaway train never going back

Wrong way on a one-way track

Seems like

I should be getting somewhere

Somehow I'm neither here nor there

💔

Runaway train never coming back

Runaway train tearing up the track

Runaway train burning in my veins

I run away,

but it always seems the same

💔

💔

Я не сплю —

Серед ночі тебе зву,

Як дитина, злякалась що тьму.

Сяяла ж ти,

як Місяць у повні.

Я ж був колись

Наче ключик твій умовний.

💔

Втома

Не дає забутись в сні.

Сам винен —

Все це від брехні.

Слово дав я

Сліз не лить.

Не дотримав

Навіть мить…

💔

Чи зміг би хтось

Допомогти?!

Загруз у цім,

Як не крути.

Схоже,

Збившись зі шляхý,

Один лишусь…

💔

У минуле не існує рейс.

Майбутнє не наздоженеш.

Здається,

мав би йти кудись я, —

Та все чомусь не зрушу з місця…

💔

Нагадав би

хтось: як сміятися?

Як додати сенс у життя?

Де та мить, жити як втомився?

Цей спогад ніби пилом вкрився.

💔

Можу йти

Туди, куди б схотів, —

Навчивсь

Тому б, чого не вмів.

Та я все ж

Мокну під дощем з небес

İз квитком на

вже проґавлений рейс.

💔

İ все навкруг

Сухе й нудне:

Ніч і день,

Небо й твердь.

Часом, я…

Не йму в це віри…

💔

У минуле не існує рейс.

Майбутнє не наздоженеш.

Здається,

мав би йти кудись я, —

Та все чомусь не зрушу з місця…

💔

Взяв квиток на

вже проґавлений рейс

İ сміюсь нестямно під дощем,

Так ніби в мене злам

чи зганяю стрес.

Та це краще,

ніж терпіти в серці щем!

💔

У минуле не існує рейс.

Майбутнє не наздоженеш.

Здається,

мав би йти кудись я, —

Та все ніяк не зрушу з місця…

💔

У минуле не існує рейс.

Шанс не вéрнеш, не наздоженеш.

Де разóм ми — не везе експрес.

То й втік би десь,

Та скрізь зáвжди все таке ж…

💔

(June 1, 1993)

Dave Pirner

(21 вересня 2025 року)

О. Ю. Пузиренко