НАЙКРАЩІ МЕТАЛ-АЛЬБОМИ 2025 РОКУ

Багато українського металу на четвертий рік повномасштабного вторгнення. Здавалося б, війна мала зупинити все, змусити замовкнути навіть найгучніших виконавців. Ми могли опинитися зовсім в іншій реальності, з геть інакшим, похмурим майбутнім. Але українські музиканти — як і всі наші митці — знаходять у собі сили та натхнення продовжувати «лупати сю скалу». Попри обстріли, блекаути та виснаження, вони створюють альбоми світового рівня, які не соромно презентувати на будь-якій міжнародній сцені. Ця рішучість — і є наш дух.

У цій добірці ми зібрали чимало вітчизняного блек-металу, стонер-думу, дезу, трешу та іншого «брухту», який на нашу суб’єктивно скромну думку складає перелік найкращих метал-релізів 2025 року.

Цемра — Життя серед богів

Pagan Black Metal

Дата релізу: 12.01.2025

Ще одним вагомим аргументом на користь  нашої блек-метал сцени цього року став альбом «Життя серед богів» від хмельницького проєкту «Цемра». Це робота, де язичницька тематика відчувається як фундамент для основної візії — окультний, таємничий і по-справжньому темний. На відміну від прямолінійної агресії, «Цемра» робить ставку на багатошаровість і мелодизм, створюючи звукові ландшафти, що відсилають до найкращих зразків класичного паган блек-металу. «Життя серед богів» — це приклад того, як окультний блек може бути водночас жорстким і естетично привабливим, зберігаючи при цьому ту саму первісну сирість.

Іван Лисько

Merzotna potvora — Poliuvannia

black/thrash metal

Дата релізу: 23.01.2025

Гурт Мерзотна потвора відкрив сезон полювання на нових слухачів. І судячи з того, що релізнутий ще в далекому січні 25-го альбом досі не забутий, наштовхує на моторошні думки, що це полювання так і не скінчилося. Зрештою, інакше як «моторошною» цю музику назвати не вдасться — чого варта лише обкладинка від художника Kjell Åge Meland. Вона й досі сниться мені в нічних кошмарах разом із телепузиками.

Альбом вирізняє сире звучання, яке у поєднанні з переважно швидкими темпами та агресивним вокалом створює атмосферу лютої брутальності. Дивує, як поряд із таким демонічним набором атрибутів музиканти вчиняють акти «свавільного» мелодизму — як-от у пісні «Жебрацький мур». Втім, усі ми не без гріха, тож раджу прослухати ще треки «Лютий» та «Полювання», а вже потім робити висновки.

Ден Пінаєв

Mortui Vultus — Distant Echoes

Post-Black Metal
Дата релізу: 24.01.2025

Дебютний альбом Mortui Vultus Distant Echoes — це складна, різножанрова робота. Постблек тут не зводиться до одного настрою чи форми: альбом постійно змінює вектор, балансуючи між агресією, меланхолією та внутрішньою напругою. Така суміш може дезорієнтувати, але водночас підкреслює головну ідею релізу — внутрішній діалог людини в умовах війни, де надія й розпач співіснують без чітких меж.

Distant Echoes — не простий альбом і не той, що прагне сподобатися з першого прослуховування. Але саме ця незручність і робить його цікавим для прослуховування.

Вікторія Троянчук (спеціальний гість)

Mugaa — Red sky era

Stoner Doom/ Sludge Metal

Дата релізу: 29.01.2025

Повільний та злий — саме таким я чую дебютник «Red sky era» гурту Mugaa. Гітарні рифи лягають суцільною тягучою масою, а монотонність витісняє все повітря, не даючи зробити навіть вдих — ось що таке по-справжньому важка музика. На її фоні навіть Electric Wizard здаються кей-попом для дівчат із кризою середнього віку. Мені справді страшно уявити, як виглядають люди, що це записали, і чи люди це взагалі. Можливо, послідовники Азатота набагато ближче, ніж нам здавалося.

Попри непробивну стіну з одного-двох рифів, що невпинно врізаються у барабанні перетинки (що цілком природно для сладж-металу), музикантам Mugaa вдається посіяти зерно ритмічного мелодизму. Завдяки цьому слухати їх боляче, але приємно. Для «рожевощоких» початківців, незнайомих із цим суворим жанром, раджу починати занурення в альбом із треків «Red sky era» та «Through sludge» — так у вас буде бодай якийсь шанс повернутися живим.

Ден Пінаєв

Surgical Invasion — Death before dishonor

Thrash Metal

Дата релізу: 28.02.2025

Surgical Invasion цього року з хірургічною точністю вразили серця багатьох металхедів своїм альбомом «Death before dishonor». Невпинні та безжальні, музиканти висікають драйвові рифи на рівні, гідному праотців треш-металу — наприклад, Sodom, чию обкладинку «Agent Orange» мені дуже нагадує візуальне оформлення платівки львів’ян. Проте не лише обкладинка, а й «нутрощі» альбому просочені парами тієї славетної епохи. Водночас стверджувати, що це суто традиційний олдскул у межах німецької школи, не варто: під час прослуховування легко помітити цілком сучасний підхід до звуку. Чого вартий лише брязкаючий бас, який рідко почуєш у німців.

Сонграйтинг платівки далекий від тривіального, що є однозначною перевагою. Серед представлених треків можна знайти як класичні стрімкі бойовики («Leave us the war»), так і більш повільні, «качові» теми («Malignant devastation»). Пісня «Witch Hunt» взагалі звучить дуже рок-н-рольно. Цікавою особливістю є відсутність чітко виражених хітів. Звучить дивно, але, повірте, вже просто заїбало, коли музиканти спойлерять найцікавіше десятком синглів, а на самому релізі потім лишається пара-трійка бездарних філерів. Це не про Surgical Invasion. Ці металюги грають метал, а не у «фан-френдлі менеджмент». Принаймні, серед оприлюднених синглів моїх улюблених пісень немає — ними стали «Death before dishonor», «Witch Hunt» та «Pleasure of sin».

Ден Пінаєв

Telema — Пройдисвіт

Metalcore
Дата релізу: 21.03.2025

Другий повноформатник від Telema «Пройдисвіт» — один із найбільш концептуально вибудуваних важких релізів року. У центрі історії — образ цинічного антигероя, життя якого поступово котиться до неминучого фіналу. Telema не намагаються його виправдати чи романтизувати: навпаки, музика підкреслює пороки, внутрішню порожнечу й наслідки виборів головного героя. Агресивні рифи, важкі брейкдауни підкреслюють продуману драматургію альбому.

За гостросюжетною оболонкою ховається чіткий меседж: бути людиною — це не опція, а відповідальність. Пройдисвіт залишає по собі гіркий післясмак, який змушує замислитись.

Вікторія Троянчук

Drudkh - Shadow Play

Atmosperic Black Metal

Дата релізу: 21.03.2025

У своєму тринадцятому альбомі гурт вибудовує гіпнотичну подорож крізь теми вигнання, циклічності життя і смерті, де тиша співіснує з бурею, а світло невіддільне від тіні. Звучання альбому тримає слухача в напрузі, занурюючи в образи осінніх пейзажів і первісної природної величі.

Реліз побудований на фірмових тремоло-рифах, надривному вокалі та органічній роботі ударних, які формують щільну, меланхолійну атмосферу без зайвих відступів. Пісні альбому демонструють зрілий, вивірений підхід гурту, де емоційна глибина поєднується з сирою силою блек-металу. Не руйнуючи власної ідентичності, DRUDKH поглиблюють її, створюючи один із найпереконливіших атмосферних релізів останніх років.

Вікторія Троянчук

U Kronakh — Archaic Dance of the Winds

Atmosperic Black Metal

Дата релізу: 21.03.2025

Українська блек-метал сцена — це неосяжне вмістилище поетичних надбань, які не завжди легко адаптувати до інших стилістичних напрямів. Проте блек-метал приймає ці сенси, огортаючи їх тендітно й дбайливо, немов власне дитя.

Музика тут виступає саундтреком до стихійного лиха, а тексти — чимось майже непідвладним часу. У своєму третьому альбомі гурт звернувся до того, що перебуває на межі забуття. Це голоси, які уникли «помилки вцілілого» і віднайшли свій останній прихисток в архаїчному танці вітрів. Цим релізом U Kronakh немов подають руку всьому абстрактному простору минувшини — колись важливому, живому, мрійливому та наляканому, що зрештою віддало себе часу без залишку. Як це властиво жанру, багато образів транслюються через природні явища, і гурт стає частиною цього великого музичного єднання. З виходом «Archaic Dance of the Winds» колектив ніби пустив коріння крізь міцний бетон, остаточно закріпивши за собою статус одного з найкращих блек-метал проєктів нашої сцени.

Med Hedonist

Grave Circles - World Within the World

Black metal

Дата релізу: 02.04.2025

Посмертно для одного з засновників проєкту вихід альбому ознаменував прихід нових свіжих ідей в українське темне мистецтво, дбайливо проклавши йому шлях до своєї знайденої ніші серед світового дисонансного метал-руху. Натхненний чорними вулканічними пісками ісландської сцени і середньовічним жахом, World Within the World відкриває очі на обскурантизм сьогодення. Це сурм про прихід нових темних віків наскрізь просочений тим самим нігілізмом та мізантропією, як сама земля наша чорна від крові. коли потойбічне перетинається з реальністю і стає цілим, а дисонанс, що тому передує - стає новою гармонією часу.

Діма unortheta

First To Die — Першоздохлі пиздують

Hardcore Metal

Дата релізу: 04.04.2025

Попри часто неоднозначне ставлення до First To Die, варто віддати їм належне: гурт провів неймовірно продуктивний рік. Окрім десятків концертів, колектив нарешті представив дебютний лонгплей, який влучно тизерив потужними синглами. «Першоздохлі пиздують» — це концентрат вивіреної агресії та люті, пропущеної крізь фільтр гострої іронії.

Окремої уваги заслуговує один із найсильніших фітів року — спільний трек із гуртом ERAI. У цій роботі в єдиний дробильний саунд зійшлися найкращі риси обох колективів, створюючи ефект синергії, що буквально зносить слухача. Альбом не марнує ваш час: пісні тут короткі, насичені й несуться зі швидкістю мошпітів, які фанати влаштовують під сценою. Це музика для тих, хто готовий до «несолодкої колискової», виконаної з максимальною самовіддачею.

Іван Лисько

Colotyphus — The End Of Journey

Atmospheric Black Metal

Дата релізу: 26.04.2025

«The End Of Journey» — це альбом-рефлексія, що впевнено тримає марку українського атмосферного блекметалу у світі. Це не просто зафіксована в аудіоформаті емоція, а закарбована думка: «не пробачу». Гурт гартувався ще з часів АТО, поступово розкриваючи свій стиль, і на сьогодні «Кінець подорожі» можна вважати їхнім opus magnum. Втім, залишається сподівання, що це далеко не фінал шляху самого колективу. За іронією долі, «The End Of Journey» у своєму фіналі приводить нас до початку... початку кінця?

Особливої уваги вартий кавер на пісню «За обрієм диких вогнів» — трек проєкту «Чорнотоп», який є дітищем гітариста гурту. Цей проєкт колись несподівано спалахнув на горизонті українського ABM і так само швидко згас. Пісня присвячена брату музиканта, який поліг у боях під час АТО, і надзвичайно приємно чути, що цей вогонь пам’яті досі не згас. Альбом сіє десь у глибині серця відчуття незавершеності, але саме цим він і довершений. Ідеально неідеальний, він транслює досі не вичерпану епоху ненависті.

Діма unortheta

Labyrinthus Stellarum — Rift in Reality

Atmospheric Black Metal/ Cosmic Black Metal

Дата релізу: 02.05.2025

Третій альбом Labyrinthus Stellarum Rift in Reality закріплює за гуртом статус одного з найпомітніших українських імен у космічному блек-металі. Зберігаючи тематичну й атмосферну тяглість попередніх релізів, гурт водночас дозволяє собі радикальні кроки вперед — насамперед у структурі композицій, свідомо виходячи за межі ортодоксального cosmic/atmo-black, інтегруючи елементи сучасного металкору та дезкору, і саме це робить альбом настільки показовим.

Альбом звучить як саундтрек до міжгалактичної подорожі — швидкий, інтенсивний і гіпнотичний. Rift in Reality не руйнує ідентичність Labyrinthus Stellarum, а трансформує її, відкриваючи гурту новий вимір і, ймовірно, нову сцену для подальшого руху.

Вікторія Троянчук

Grayshapes - Де поховані спогади

Modern Metal
Дата релізу: 16.05.2025

Гурт випустив концептуальну розповідь про дорослішання в умовах війни. Альбом фіксує стани, знайомі тисячам українців: ностальгію за втраченим домом, тривожність і спроби прийняти незворотні зміни. Він звучить як особистий щоденник, у якому особисті історії легко стають колективним досвідом.

У музичному плані «Де поховані спогади» демонструє зрілість гурту та впевненість у власній мові. Grayshapes поєднують важке, подекуди агресивне звучання з мелодійністю та уважною драматургією, не уникаючи експериментів — від техно-вайбів до чистого вокалу й баладної структури. Цей реліз — важливий етап для гурту: спроба проговорити травматичний досвід через музику, яка водночас ранить і лікує, залишаючи після себе відчуття чесності й внутрішньої сили.

Вікторія Троянчук

Blood Expectoration — Mortality Blast

Death Metal

Дата релізу: 15.05.2025

Підписавши контракт зі світовим лейблом та вкотре оновивши склад, Blood Expectoration ніби отримали друге дихання. Результат не забарився: вперше за 13 років гурт видав свій другий повноформатний альбом — монолітний і розпальний «Mortality Blast». Ця робота має стати обов'язковим експонатом у колекції кожного фаната «старої школи», адже повага музикантів до класичної епохи жанру відчувається у кожній ноті.

Проте «Mortality Blast» не звучить як застигла форма чи «суха кора». Платівка наповнена хітовими структурами та густою атмосферою, що об’єднує треки в цілісне полотно. Нестримна енергія релізу проявляється через стильовий сплав: альбом легко трансформується з лютої дез-металевої рубки в хардкор-панк або грув-метал. І навіть спроможний витворити кілька хітів, які легко залишають слід у пам’яті. Головне, що попри свою концептуальну важкість, альбом залишається «по-доброму» рок-н-рольним за духом і «старомодним» за формою, але зберігаючи драйв, який часто втрачають сучасні стерильні записи.

Іван Лисько

Sumakh — Brink of Existence

black metal

Дата релізу: 18.06.2025

2025 рік був надзвичайно важким, і, мабуть, саме тому Україна розпочала подорож до становлення колискою нової хвилі атмосферного блеку. Інакше я не можу пояснити таку високу концентрацію надякісної музики в цьому жанрі. Не є винятком і дебютник «Brink of Existence» чернігівського гурту Sumakh. Те, що мене підкорило в їхній музиці — це вдале використання синтів і превалюючий меланхолійний настрій (наче в блек-металі його не буває, ага).

Втім, гарно продуманий (або ж інтуїтивно підібраний) баланс між мелодійністю, тугою та типовою «блекушною» металевістю став ключиком до мого серця. Слухаючи пісню «Last cry», усвідомлюєш, що звичайний речитатив подекуди чіпляє значно глибше, ніж усі ці скримерські вигуки. Враховуючи, що цей прийом зустрічається і в інших треках, можна сказати, що музиканти добре знають свої сильні сторони та вміло ними користуються. Найсильнішою ж піснею для мене лишається «Прийняття» (Acceptance), про яку ми вже згадували у літній добірці.

Ден Пінаєв

ПРАЩУР — РОЗЛАД

Drone/Ambient/ Doom Metal

Дата релізу: 21.06.2025

Якщо ви шукали музичний відповідник терміну «екзистенційний глухий кут», то проєкт ПРАЩУР та їхня робота «РОЗЛАД» — це воно. Реліз, виданий на KVLT ov Ї,  балансує на межі фізичного дискомфорту та глибокого трансу. Тут змішалися в’язкий дрон, холодний ембієнт, іржавий нойз та первісний дум-метал. Реліз вже встигли іронічно охрестити «равлик-металом» — і це влучна метафора: музика (?) повзе неймовірно повільно, залишаючи за собою липкий, обволікаючий слід тривоги.

«РОЗЛАД» не намагається бути музикою у звичному розумінні. Це скоріше звукова фіксація розпаду, де кожна вібрація та кожен нойзовий випад працюють на створення відчуття повної ізоляції. Альбом звучить так, ніби його записували у порожньому занедбаному підвалі, де стіни самі видають звуки відчаю. Це складний, герметичний досвід для підготовленого слухача, який готовий до того, що звук буде не розважати, а поглинати. Безумовно, одна з найпохмуріших та найбільш експериментальних робіт року, що фіксує ментальний розлад на аудіальному рівні.

Іван Лисько

Didodub — До зірок

Folk Power Metal

Дата релізу: 26.06.2025

Кострубатий, динамічний і сповнений п’янкого веселого гумору альбом, що завітав у цей список абсолютно зненацька — немов із тієї самої таверни, де колись бенкетували Ensiferum чи Korpiklaani. Записаний соло-проєктом майстра народних інструментів, реліз мелодійно рябить і нордичними кельтськими орнаментами, і візерунками української вишиванки водночас. Тут усе дихає життям та загадковою силою першоджерел: елементи гопака, гуцульська дримба та сопілки, що грають у терцію, вимальовують детальні та епічні пейзажі.

«До зірок» — це гарна і по-справжньому казкова подорож північними лісами та височинами Карпат у пошуках прадавнього ДідоДуба. Можливо, ця мандрівка дещо наївна, навіть по-дитячому, але хіба хтось забороняє нам мріяти? Чи має це значення, коли подорож настільки емоційно насичена й натхненна чимось справжнім та непідробним?

Діма unortheta

Eskapism — Skresnava

Atmospheric black metal

Дата релізу: 01.08.2025

Українська блек-метал сцена вже давно не потребує доказів своєї сили — це загальновідомий факт. Поточний рік лише підтвердив цей статус релізами від Mortui Vultus, Drudkh, U Kronakh та Grave Circles. Проте альбом «Skresnava» від Eskapism вартий окремої, прискіпливої уваги. Ця робота нагадує нам, як саме мають звучати по-справжньому великі, монументальні твори.

Це атмосферний блек-метал, який розбиває будь-які сумніви з перших секунд звучання. Велична атмосфера, натхненна силами природи та духу, у поєднанні з цілісними аранжуваннями змушує затамувати подих і слухати не відриваючись. Здається, ми всі встигли скучити за такими об’ємними полотнами: вони «до фраса» мелодійні, проте не перевантажені зайвими деталями на кожний квадратний метр звуку. Eskapism бездоганно тримають увагу, майстерно балансуючи між епічним розмахом та інтимною глибиною. «Skresnava» — це ідеальна відповідь на запит про те, яким має бути сучасний український блек.

Іван Лисько

Høstvind — Nebokraj

Atmospheric black metal

Дата релізу: 12.08.2025

Серед численних релізів похмурої сцени цього року, платівка «Nebokraj» проєкту Høstvind виглядає роботою, що подекуди випереджає свій час. Це самобутній реліз, у якому відчувається не лише висока музична наслуханість автора, а й чітко сформований власний почерк. Блек-метал за своєю природою легко піддається експериментам, і Høstvind майстерно використовує цю гнучкість, виводячи власну формулу звуку.

У «Nebokraj» найкращі елементи атмосферного блеку, депресивного металу та фолькмотивів сплітаються у виразний контраст: поміж густих гітарних текстур та чорної імли  завжди пробивається щось світле й далеке, що лине з-за самого горизонту. Попри жанрові теги, альбом важко назвати депресивним — у ньому занадто багато внутрішнього світла. Це полотно, цілком присвячене величі та нестримній силі природи. 

Іван Лисько

Birth of the Shepherd — Undergod

Progressive Death Metal

Дата релізу: 19.08.2025

Ну все, це апріорі найкращий альбом року — адже на його обкладинці є кіт!

Якщо ж серйозно, то перед нами дез-метал із вираженим прагненням до прогресивного звучання. Робота, записана виключно в домашніх умовах зусиллями двох студентів, демонструє неочікувано якісний продакшн. Музиканти впевнено виходять за межі жанрових стандартів, гордо чіпляючи на свої плечі нашивку «прогресиву». Структура композицій ніколи не застигає на місці: ритмічні малюнки постійно змінюються, чергуючи чистий та екстремальний вокали, віртуозні соло-партії та рифи, які подекуди змушують замислитися навіть про вплив мелодійного металкору.

Такий дебют свідчить про неабиякий потенціал дуету. Залишається лише зичити хлопцям наснаги на майбутнє, ну а котикові, якого увічнено на обкладинці — м’яких хмаринок.

Mad Hedonist

Herzranheit — Fading Mass

avantgarde thrash metal

Дата релізу: 21.08.2025

На цей альбом я справді чекав! Гурт Herzranheit став для мене справжнім відкриттям року, і як же болить, що їхні запальні концерти вже не вдасться відвідати нікому…

Але ви тільки уявіть: школярі рубали метал технічніше за більшість представників «дорослої» сцени, ще й змогли записати повноцінний альбом за ці пару років. У свої шкільні роки «записом альбому» я називав дещо інше, поки переглядав DVD «Disasterpieces», коли батьків не було вдома.

Хоча багато хто не зрозумів цей опус, можливо, через специфічний звук. Дійсно, у вік «вилизаних» семплованих хітів хочеться кращого продакшену, але не варто забувати про статус гурту. Проте предметом мого незгасного захоплення є саме унікальні музичні ідеї. Те, з якою вправністю потужні треш-металеві рифи заплутані у павутину нестандартних структурних рішень, викликає безмежну повагу. Таке сміливе втілення ідей я чув раніше хіба що у Coroner або Hellhammer.

Ден Пінаєв

Alex Yarmak — Fantastic Red Lines and How to Erase Them

Modern Metalcore

Дата релізу: 05.09.2025

Після участі у масштабному турі разом із Within Temptation, Алекс Ярмак повернувся до студійної роботи, щойно з’явилася така можливість. Його нові напрацювання вилилися в альбом «Fantastic Red Lines and How to Erase Them». Виконавець залишається вельми лаконічним у коментарях до релізу, проте сенси лежать на поверхні: платівка продовжує тематику попередньої роботи «ROOTS GROW DEEP» і досліджує трансформацію самосвідомості ліричного героя під впливом складних часів. Характерні аспекти творчості збереглися: музикант поєднує англомовні та українські тексти (подекуди перші звучать навіть органічніше за другі) та вибудовує саунд навколо актуального «джентового» звучання.

Проте новий альбом може похвалитися й цікавішою електронікою, що черпає натхнення в інтернет-культі «лімінальних просторів» — характерні загадкові, «водянисті» синтезатори тут зустрічаються неодноразово. Також у звуковому полотні знайшлося місце для елементів фонку. Запрошеними гостями платівки стали Ліза Углач (aka Структура Щастя) та протеже Алекса зі Сполучених Штатів — співачка blackpool. Обидва фіти вийшли цілісними та вдалими.

Альбом щедро насичений хітовими треками, що дає підстави назвати його чи не найкращим зразком мейнстрім-металу, який ми отримали минулого року.

Mad Hedonist

Schreigarm — Mara Comes and Darkness Shall Reign

atmospheric black metal, post-black metal

Дата релізу: 12.09.2025

Цьогоріч, як бачите, мене особливо цікавить пітьма, Іларіон Павлюк і блекметал. Це вплинуло як на мої смаки в літературі, так і в музиці. Колектив Schreigarm у вересні випустив уже другу платівку — «Mara Comes and Darkness Shall Reign». Це виважена суміш атмосферного, пост- та класичного блек-металу. Вступна інструментальна частина («Darkness Shall Reign») та інтерлюдія («Mara Comes») тривають приблизно по дві хвилини, тоді як основна маса треків лунає щонайменше по сім хвилин. За цей час музика встигає побути водночас і повільною, і стрімкою, тож не встигаєш озирнутися, як платівку вже прослухано.

Згідно з коротким інфо, лірично альбом присвячено дослідженню темряви — як внутрішньої, так і космічної. Для мене персонально весь повноформатник нагадує початок гри «Call of Cthulhu»: головний герой, детектив Едвард, скрадається розлогими печерами, де культисти планують ритуал, який покладе край світу, де початок буде народжений кінцем.

Дмитро Лесик

Vyr Muk — Chants of the Tenebrous Depths

Black Metal/ Death Metal

Дата релізу: 11.10.2025

Хто минулого року справді намагався перевершити самого себе, то це харківський проєкт Vyr Muk, що балансує на межі блек- та дез-металу. Випустити два альбоми за рік — завдання не з легких, але ми зупинимося на другому.

«Chants of the Tenebrous Depths» цікавий насамперед неймовірною кількістю колаборацій. Здається, ніби зібрати на одному лонгплеї одразу десять вокалістів було частиною угоди з якимось демоном в обмін на музичні ідеї. Така кількість гостей подарувала альбому неабияку різноплановість: хтось записав партію німецькою мовою, хтось додав фольклорних мотивів, а дехто у своєму лютому ражі майже наблизився до дезкору.

Зрештою, реліз звучить як така собі специфічна «вечірка». Бачите, дез-металісти — такі ж люди, як і всі інші: їм теж іноді хочеться відірватися. Ну і відірвати комусь голову заодно — куди ж без цього...

Med Hedonist

АНТАЙТЛД - ІПІх2

Metalcore

Дата релізу: 31.10.2025

Навесні народ гасився під пісні з першої частини творчості АНТАЙТЛД. Реліз вийшов доволі поту... сильним, божевільним на енергетику і... на диво чутливим?

Як кульмінація найкращого сезону «Дивних Див», коли Едді Мансон розчехлив свою гітару в епіцентрі апокаліптичного виру.

Є враження, що існування проєкту пролонгувала в першу чергу реакція слухачів, від якої у Євгена Тимчика запалав новий вогонь в очах. 

На Геловін АНТАЙТЛД поповнили свою іпіху ще на 4 композиції, чим розкрили нові грані проєкту та й загалом дозволили поглянути на цей реліз, як на щось більше за міні-альбом.

I найбільший хаха тут в тому, що частина складу АНТАЙТЛД навіть не дивилася на свої зусилля в рамках проєкту, як на щось серйозне; принаймні тоді, не знаю, як зараз.

Оновлена версія ІПІ також примітна взаємодією з іншими виконавцями. Олексій Богомольний (Omana) додав до проєкту неочікуваної м'якості - хто ж думав, що ліричний герой, що готовий був спалити весь навколишній світ, вечорами, як Росомаха, лежить і гладить фотокартку старого друга, в намаганнях пригадати, як того звати. Або ж приголомшено лякається того, як добре його особистіть зчитує ШІ, немов намагається викрасти в нього душу, і все це під характерні біти Антона Шиферсона (Ship Her Son). Та найбільше мене здивувавла композиція «нова», яка загалом надала даному забігу відчуття завершеності, бо відсилає до першої половини усього альбому і формує з неї власні висновки. 

Мені важко уявити АНТАЙТЛД поза часом і місцем, в якому він виник. Водночас, мені вже важко уявити, яким би в моїх очах був 2025-й, якби у вухах не грала ця шиза.

Mad Hedonist

1914 — Viribus Unitis

Blackened Death Metal/ Doom Metal

Дата релізу: 21.11.2025

Гурт представив масштабний концептуальний аудіовізуальний проєкт, що став їхньою найсильнішою та найагресивнішою роботою за всю історію творчості. Назва альбому, що перекладається як «Спільними зусиллями» (Viribus Unitis), не лише символізує незламність духу, спільну єдність, а й відсилає до девізу Франца Йосифа I. Лонгплей детально відтворює історію життя львівського солдата Першої світової війни, майстерно переплітаючи біль, кохання та фронтову боротьбу. Глибину сюжету підсилює спеціально створена книга, що супроводжує вінілове видання: вона занурює слухача в атмосферу епохи завдяки архівним матеріалам та детальним ілюстраціям.

Музично альбом тяжіє до дез-металу з відчутними вкрапленнями думу, а залучення чоловічого хору додає звучанню особливої величності та епічного розмаху. У роботі над релізом гурт співпрацював з кількома знаковими гостями, серед яких Крістофер Скотт, Аарон Стейнторп та Джером Ройтер — їхня участь привнесла в композиції нові драматичні відтінки та збагатила загальну палітру альбому.

Вікторія Троянчук

Vin de Mia Trix — This Landscape Is Alive

Doom/Death Metal

Дата релізу: 05.12.2025

Київські Vin de Mia Trix після ЕР Waves​~​Stars трирічної давнини, повернулося з альбомом, слухаючи який, буквально, розчиняєшся в ньому. «This Landscape Is Alive» — це монументальне полотно, де межі між дум-металом, дезом та прогресивними домішками стають прозорими. Гурт завжди вмів працювати з довгими формами. Чого тільки вартує Palimpsests, але тут вони досягли піку: пейзаж, про який вони співають, дійсно оживає через складні структури, глибокий гроул та неочікувано тендітні мелодійні вставки. Це музика, яка вимагає від слухача повної віддачі, але натомість дарує відчуття участі у великому сакральному дійстві.

Платівка вражає своєю динамікою: від в’язкої, майже фізично відчутної темряви до світлих, мелодійних моментів, що нагадують про неминуче відродження природи. І те, як музика, водночас, може бути такою красивою і страшною, як у тому відомому фільмі.

«This Landscape Is Alive» — це ідеальний фінальний акорд для 2025 року. Такий же складний, емоційно виснажливий, як і сам рік, але водночас світлий реліз, що надихає й доводить — український метал здатен створювати цілі світи, які цікаво досліджувати і вивчати, а головне — вражають глибиною…

Іван Лисько

Дисперсія — Проти Бога

Post-Metal/ atmospheric sludge

Дата релізу: 05.12.2025

Light Bearer, Seven Nautical Miles, Cult of Luna, Kehlvin... тепер у цей ряд artcore/ISIS-core гуртів можна вписати й нове ім’я з українським корінням — «Дисперсія». Гурт не приніс у жанр радикально нового, проте сказав своє вагоме слово українською мовою. Будучи знаковим скрімо-колективом, «Дисперсія» неочікувано вгамувала свій хаотичний емоційний запал у теософічних «роз-doom-ах», у яких приходить до Бога. Але з якими намірами і чи до того самого Бога? Одне відомо точно: «Проти Бога» — чи не перший atmospheric sludge альбом на теренах України, що настільки якісно й точно відтворює покинуті Творцем пейзажі Чорного моря та океанів екзистенційного смутку й зневіри у вищі сутності.

Діма unortheta

Kaosophia - Beyond the Black Horizon

Black Metal

Дата релізу: 12.12.2025

Впевнено закріплює дисонансний тренд, але в його більш мелодичних проявах та скоріш натхенний гітарними дуелями сусідів mgła та сатанізмом deathspell omega. Злий, окультний, апокаліптичний у справжніх філософських сенсах цих слів і сенсах закріплених масовою культурою водночас цей альбом ніщо інше як відбиток свого часу та місця української важкої музики в ньому.

Діма unortheta

Sick Solution — 1995 (EP)

(Honorable Mention)

Hardcore metal

Дата релізу: 18.12.2025

Мабуть, ви подумки скажете: «Які Сіки? Це ж підбірка метал-альбомів року! Ви взагалі-то мали написати про них в підбірці мініальбомів!». І справді, це дещо незвично, адже про цей реліз ми не згадували у списку мініальбомів року. Причиною тому є те, що цей ЕР вийшов у розпал нашої роботи над списками найкращих релізів за рік і був затьмарений тією загальною кількістю релізів, які ми переслуховували. Саме тому про цей запис хочеться згадати як про special guest, honorable mention або ж просто BONUS, як я зазвичай люблю підкреслювати.

Цьогоріч «Сіки» доєдналися до емо-кіберпанків «Апатія» як запрошені гості. І цим би все й завершилося, якби не приємний сюрприз у вигляді EP «1995», куди гурт додав випущені раніше сингли «Джихад ХХХ» та «Зашморг». Увесь реліз об’єднаний спільною темою — рефлексією та спробою передати все наболіле за ці нелегкі часи. Якщо порівнювати з платівкою «Hardcore Yakuza», то це не іронічна історія, а щира сповідь кожного з учасників, закарбована у піснях. Кожен трек тут схожий за загальним стилем, але відмінний за емоційним забарвленням та жанровими відтінками.

Мініальбом також приховав у собі потужний фіт із легендами важкої сцени — гуртом АННА. І все це вмістилося у чотири треки загальною тривалістю трохи менше 12 хвилин, у які колектив просто вклав свою душу. Це щиро, відверто, з відчуттям зради та водночас незгасною надією на краще.

Дмитро Лесик