У перший тиждень, попри відключення світла, листопада слухаємо: фірмовий джаз-рок від New Brain Trio, інтелігентний артрок від Нащо вони це роблять, колабу на SIXxFIGURES баксів, акварельний R&B/neo-soul, «running» хіт від Hidden Element, мініальбом від ba.latskii та останній сингл sportcafe.
Уся музика вже зібрана у плейлисті для вашої зручності прослуховування.
New Brain Trio – Girl with a Dolphin
Jazz-rock / psychedelic rock
Дата релізу: 05.11.2025
Іван Лисько
New Brain Trio не припиняють вражати кожною новою роботою, а я не припиняю захоплюватися їхніми дивовижними візіями. Тріо знову рятує п’ятницю від абсолютного провалу найкращим релізом тижня. Це джаз-рок найвищого ґатунку, що звучить як ціла мистецька сюїта, яку цікавіше слухати, ніж 90% українського року. І хоча це нішева музика, вона повністю задовольняє мої слухацькі запити. Трек має довершений баланс фактурних гітар, «водянистих» партій піано й космічних синтезаторів, що в результаті створює неймовірний психоделічний ефект. По суті, композиція продовжує лінійку попередніх синглів, але відточена до досконалості.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Нащо вони це роблять – Звичайні речі
Art-rock / indie-pop
Дата релізу: 07.11.2025
Іван Лисько
Новим синглом київський інді-дует «Нащо вони це роблять» нагадує, за що ми так любимо музику та не можемо без неї існувати, — нам радять шукати красу у звичайних речах. Я досі обожнюю їхній фантастичний трек «Ховати» і розчиняюся у прекрасному голосі Анни Січкар, з якого лине неземне блаженство.
У свіжій прем’єрі дует співає про щось прекрасне, помічає радість у дрібницях і вдячний тому, що має. Так щиро і просто. Більше й не треба. Я також їм вдячний за цю пісню — це дуже красивий, елегантний артрок. Назвати це просто інді-попом я не можу, оскільки сингл багатий на аранжування і звучить по-мистецьки. Чого тільки варті струнні, які доповнюють естетику інтелігентними обрисами.
⭐️⭐️⭐️⭐️
vladislava melis – Бути
R&B / breakbeat / neo-soul
Дата релізу: 07.11.2025
Іван Лисько
Сподіваюся, це лише питання часу, коли vladislava melis стане однією з найкращих попспівачок країни. У мене немає сумнівів, що вона вже є однією з найкращих R&B-артисток на рівні з Yarima і Darie Lu. Новий сингл іронічно підкреслює геолокацію її творчої діяльності. «Бути», натхненний берлінською школою та брейкбіт-сценою, знову залишає позаду більшість примітивних поп артистів країни, які розучилися створювати небанальні пісні.
Владислава невимушено поєднує стрімкі ритми брейкбіту з акварельними фарбами неосоулу. Вийшло, як завжди, якісно і стильно, хоч і з невеличким мінусом — трошки затягнуто й одноманітно ближче до фіналу. Але це не критично, оскільки така попмузика звучить класно, на відміну від сотень типових пісень. Я не розумію, чому Владислава досі не вибралася з андеграунду?
⭐️⭐️⭐️⭐️
Hidden Element – Vtikach (YUKU: 5 Years in the Wild II)
IDM / post-breakbeat
Дата релізу: 07.11.2025
Антон Кістрін
Нова робота від проєкту продюсера і мультиінструменталіста Ігоря Кириленка Hidden Element — це чотирихвилинний аудіоекшн, ніби з естетичного всесвіту Burning Man. Згідно з першими відчуттями від прослуховування, трек розповідає про втечу, перебудову кордонів власних можливостей і духовну трансформацію. Якщо спробувати на слух розкласти композицію «Vtikach» на, вибачте за каламбур, елементи — можна почути чимало «прихованих» у щільному міксі деталей. Ігор Кириленко неймовірно працює із саунд-текстурами, і доріжки перкусії наповнюють трек водночас необхідним рухом і «повітрям». Але найвиразніший елемент груву і настрою тут, як не дивно, — не біти, а вокальний семпл, що наказово промовляє: «running!».
⭐️⭐️⭐️⭐️
Entely — Стирай мене
Indie-pop / post-punk
Дата релізу: 07.11.2025
Іван Лисько
Гарний інді-поп від артистки Entely, яка демонструє хист до небанального поєднання стилів у щось цікаве та неординарне. У цьому випадку вона змішала інді-поп із постпанком, і вийшло доволі самобутньо. І, знаєте, набагато цікавіше, ніж одноманітний «панельковий» постпанк. Звісно, тут теж впадають у вухо деякі поширені ракурси попмузики, але через те, що Entely спромоглася написати «кайфовий» постпанковий інді-поп, мені хочеться не помічати іншого. Якби вся постпанк-сцена була так зацікавлена в пошуках чогось свіжого, вона привертала б до себе значно більше уваги. Варто стежити за Entely.
⭐️⭐️⭐️⭐️
ba.latskii — Звичка (EP)
Indie-pop / funk
Дата релізу: 07.11.2025
Іван Лисько
ЕР «Звичка» — це історія про дорослі стосунки: як романтичні, так і стосунки із самим собою. Без драматизму та максималізму, з повагою та відповідальністю. Розважливість та серйозність відчуваються не тільки у віршах та історіях ліричних героїв. Проте, відчуваються і вайби ранніх «Бумбокс», особливо у звучанні та вокальних партіях, хоча це не виглядає як звичайне наслідування стилю пана Хливнюка.
ba.latskii — автор кількох хороших хітів, і він доповнює мініальбом особистим баченням музики, що проходить крізь досвід його життя. Тож схожість відчувається суто стилістично, адже в піснях «Звичка» та «Квітка» простежується екзистенційна рефлексія. Наприклад, у «Звичці» — це втрата дому, розставання з близькими, і не обов’язково любов у буквальному значенні. «Квітка» міркує про невблаганність часу та цінність кожного прожитого життя.
Лірика пісень для когось, можливо, і простенька, але співати про важливе простою мовою — це також нелегко. А ось музично ba.latskii виріс: аранжування набувають інтелігентної форми попмузики, тут вдало поєднуються партії духових, фанкові ритми та інді-рокові гітари.
⭐️⭐️⭐️⭐️
SIXxFIGURES і GlassFeathers — Не згасаючи
Metalcore
Дата релізу: 07.11.2025
Іван Лисько
Ніби й непогана загалом колаборація між гуртами, у яких, на перший погляд, не так і багато спільного. SIXxFIGURES мають до металкору приблизно такий самий стосунок, як я до політики. Вони більше гурт, що пише у жанрі емо-року/емокору. А GlassFeathers мені почали подобатися минулого року, коли я «розсмакував» їхню кіберпанкову концепцію пісень. Досі вважаю обидва гурти найбільш недооціненими на нашій сцені.
Трек «Не згасаючи» звучить більше у стилі SIXxFIGURES, і я не зовсім розумію, навіщо тут вписалися GlassFeathers. Ясна річ, що трек інструментально поважчав завдяки участі полтавців, але SIXxFIGURES могли б запросто так звучати і без шкоди для власного стилю.
Заявлено, що пісня поєднує мелодійність і драматизм SIXxFIGURES з агресивною енергією та динамікою GlassFeathers, створюючи «унікальний баланс між тендітністю й вибухом емоцій». Музично це модерн-металкор. У композиції гармонійно сплітаються ембієнтна електроніка, мелодійні, але агресивні гітари та вокальний надрив, який балансує між болем і світлом.Але як так вийшло, що трек дуже схожий на Burned Time Machine, я не знаю.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Nomads — Waterfall
Alternative Rock/ stoner rock
Дата релізу: 05.11.2025
Іван Лисько
Здогадуюся, що запоріжські рокери Nomads мало про що говорять широкому загалу. Для багатьох це невідомий гурт, але вони існують далеко не перший рік і вже відіграли сотні концертів.
І тепер вони повернулися з бадьорим синглом, який важко чітко віднести до одного жанру. Для стоунеру вони звучать занадто просто, і їм бракує атмосфери. Для альтернативного року бракує хітових «гачків», а для гранжу вони дещо стерильні. Іронічно, але саме ця розфокусованість якраз дуже личить Nomads. У цьому і є їхня основна перевага, що дає гурту трохи більше можливостей.
Видно, що музиканти талановиті, наслухалися всякого — від Alice in Chains до Queens of the Stone Age, — але їм ще бракує досвіду, щоб цей рок «мав нерв і яйця». Єдине, що мені не дуже подобається, — це продакшн і аранжування. Все-таки FireJam виставили занадто високу планку, і мені є з чим порівнювати.
Але я б дуже не хотів, щоб Nomads із року в рік залишалися «вічно перспективним» гуртом. У них є все для того, щоб стати набагато більшим, ніж вони є зараз.
⭐️⭐️⭐️½
Bohdan Antonishyn – Orbis
Post-rock / spoken word
Дата релізу: 01.11.2025
Іван Лисько
Трек «Orbis» змушує мене звернути увагу на таємничого Богдана Антонішина, який місяць тому з’явився з дебютним ЕР і вразив нашого Дениса. Вступ у стилі spoken word мене не сильно вразив, але нагадав, що в нас є Юра Бондарчук. Після нього структура переходить у затяжне гітарне соло, яке займає добру частину хронометражу. Із задачею написати атмосферний, меланхолійний построк Богдан впорався. Мабуть, «Orbis» — чи не єдиний аналог построку нульових у цьому році. Вийшло красиво й елегійно. Зокрема, сподобалася емоційна дуель клавішних та гітар, які досягли спустошливого катарсису завдяки перевіреній формулі інтенсивного наростання напруги.
⭐️⭐️⭐️½
sportcafé – ляля
Indie-rock / noise-rock
Дата релізу: 07.11.2025
В останньому синглі перед виходом альбому гурт sportcafé поєднує наївний приспів із тривожним текстом та масивною стіною звуку. Невпевненість та комплекси як невіддільна частина жіночого досвіду знаходять своє вираження у шестихвилинній пісні. Іронічна і водночас бентежна лірика доповнюється важкими каскадами гітарних шумів. А остання хвилина треку геть позбувається слів та перетворюється на лавину хаотичних барабанів і завиваючих гітар.
⭐️⭐️⭐️½
Anti Communist Gay Club - За Вікном
Indie-rock / retro-rock
Дата релізу: 07.11.2025
Антон Кістрін
Ретрофільське гітарне інді у треці «За Вікном» від артиста із провокативним неймінгом — своєрідна стилізація під ностальгійну баладу від неіснуючого українського вокально-інструментального ансамблю з умовних 1970-х у паралельній реальності. Оповідь ця за сенсом дуже абстрактна, а от за звучанням — на диво кінематографічна. Цей трек — наче данина збірному аудіообразу музики з епохи й виміру, яку полюбляють використовувати у своїх фільмах Тарантіно та його послідовники. І якщо стильно-вінтажні серф-рокові гітари, ніби зі шпигунського кіно, викликають асоціації з експериментами на ниві ретро Алекса Тернера та Майлза Кейна у The Last Shadow Puppets, то вокальна манера збиває з пантелику своєю постіронічністю, адже до болю нагадує інтонації та мелодизм Юри Каплана.
⭐️⭐️⭐️½
завірюга – нічого нового
egg punk / garage punk
Дата релізу:07.11.2025
Два контрастні треки з різних кінців одного мініальбому вживаються на цьому синглі, де вони отримали чистіше звучання та розбірливіший вокал. Трек «гулять» у своїй минулій версії називався «естетика втечі», і, окрім цієї назви, тут дійсно немає нічого нового. Чесно.
Довідка: завірюга — сольний еґґ-панк проєкт Данила Лебедева. З’явився на сцені у 2023 році з короткими мініальбомами «Жовтий», «18000» та великим за його мірками дебютником «xxx». У 2024 році випустив мініальбом «BIG MESS», який потрапив у добірку вартих уваги українських панк-релізів від Bandcamp.
⭐️⭐️⭐️
мій найкращий друг – Уся та любов
Indie-pop
Дата релізу: 07.11.2025
Іван Лисько
Ще один чудовий інді-дует, але цього разу з Дніпра, передає любовний привіт усьому світу. В їхньому третьому за цей рік синглі так багато любові у складні часи тривоги та війни, що вистачить на всіх. Таких пісень написано незліченну кількість, про любов сказано так багато, що нового ніхто не скаже. І дует нічого нового не говорить. Ми це вже чули мільйон разів. Проте музично вийшов приємний попрок із попджазовими відтінками та ненав’язливими фанковими ритмами, що викликає відчуття комфорту й затишку. Голос фронтвумен Оксани Астахової — гарний, але цей «вайб ресторанної співачки» мене не покидає. Добре, що хоч у сукупності всіх складників пісні він не так губиться в мінімалістичній інструментальній красі.
⭐️⭐️⭐️
Іншим разом – Ну скажи мені
Indie-rock
Дата релізу: 07.11.2025
Іван Лисько
Після серії емоційних релізів гурт повертається з новою роботою, яка розповідає про важливість визнання власних почуттів та вміння відпускати. У цій пісні помітно покращився продакшн. Аранжування набули чіткіших форм. Тепер усе звучить не настільки нагромаджено і «збито на купу», що неможливо зосередитися, а інструменти нарешті не намагаються перекричати вокал.
⭐️⭐️
