Таку річ як drone metal насправді важко оцінювати. Можна довго інтерпретувати абстрактні довжелезні композиції, розповідаючи що в них чується та випливає в уяві, але ось саме оцінювати дуже важко.
З цим альбомом сталася парадоксальна ситуація, адже якби він так сильно не «вистрелив» та не став вірусним, а ви б казали що він вам подобається, то вас би назвали дивним снобо-задротом, що любить музику «не для всіх».
Не сказати, що я був супер великим фанатом Neurosis, тому коли піднявся скандал через їх вже колишнього фронтмена Scott Kelly, який довгий час знущався над своєю сімʼєю, він якось пройшов повз мене.
Після свого hyperpop дебюту та пишного диско-попу на другому альбомі, Catherine, відчуваючи силу тренду який тягнеться від супер-популярного Brat, також випускає умовний рейв трібʼют, що насправді пасує її розпущеному та відверто хуліганському образу найбільше.
Чесно кажучи, коли я слухав перші сингли цього гурту, я поняття не мав, що перед нами насправді Cameron Picton, басист та вокаліст, вже не існуючих black midi. Але коли я почав слухати його дебютний альбом та нарешті звернув на це увагу - не сказати щоб сильно здивувався.
Порція свіжої української музики від редакторів каналу The Rock Spectrum. Від хітового постгранжу до експериментального фольку.
Пишу про музику
