Друкарня від WE.UA

Огляд: Паліндром — Декілька пісень невизначеності (ч.1)

Оригінальна стаття: https://didkomusic.substack.com/p/1

Жанр: Rap Rock, Post-Rock, Alternative Rock, Gothic Rock

Лейбл: ПОТОП


★★★★ 8/10 · 2026 · ДостобісаГарнаНоваМузика

Що ж, ви вже бачите мою оцінку на самому початку. І напевно очікуєте що далі, я буду співати оди Квентіну Тарантіно української альтернативної музики. Проте, ви помиляєтесь, адже на цьому, вочевидь переломному, для Степана альбомі, він постає в зовсім іншому амплуа, яке мені одразу намалювалося в голові після синглу «Ніщо» і за яке, я відверто переймаюсь.

У огляді на Машину, я писав, що це магнум опус, який Паліндром навряд чи колись перевершить. І це так, в контексті створення найбільш вивіреного свого альбому, в якому кожна пісня побудована по ідеальному паттерну до якого він йшов всю свою творчість, зробити щось таке ще раз, вилилось би у банальне самоповторення. Щоб в цьому впевнитись, достатньо послухати його найбільш шалений соціальний трек «Я Боюсь», охуіти, а потім одразу ж послухати нещодавній сингл «Бензин» (на щастя він не увійшов до цього альбому), який є просто лайт-версію попередника.

Тож що собою являє перша частина «пісень невизначеності»? А тут насправді все дуже просто, як ця збірка називається - так вона і відчувається. Тут значно поменшало чітких «спрямованих» бенгерів, композиції стали звучати абстрактно, розмазано, болюче та нервовіше. Не дивлячись на те, що сам Степан називає цей альбом, свого роду, «прийняттям дійсності», в якому, ніби як мало б бути більше світла та внутрішньої гармонії, мені він більше схожий на заглушений нервовий зрив, що смикається та огризається немов гадюка, яку Степан постійно штрикає палицею коли робить свою музику.

Навіть найбільш світла пісня на альбомі «Сенс», повна смутку та якоїсь темної готичної транквільності, яка починається на «Ніщо» та набуває кульмінації на закривашці Éclaire le chemin, в кінці кліпа на яку, Степан буквально «дезінтегрується» та перетворюється на скелет. А до цього, ми бачимо трек «Порно», в якому цей образ уособлює в собі все брудне, неприйнятне та збочене, що відбувається у людей як ззовні так і у середині. Знаходите відповідності?

Коли я остаточну провів в своїй голові ці паралелі, то порядком злякався, адже в образі нехай й сумного, проте не позбавленого «світлої надії» Степана, зʼявилися тріщини з яких почало віяти крижаним та фаталістичним духом Роберта Сміта. Звісно, музично альбом Степана може здаватися вельми далеким від творчості двох найкращих, проте найбільш важких альбомів The Cure. Хоча чи дійсно вони настільки далекі?

Використання синтів, що перестали уособлювати ностальгічні почуття та створення з їх допомогою приреченої haunted атмосфери, це одна з найвизначніших рис як «пісень невизначеності», так і розлогих пісень готичних майстрів. Але якщо у других ця приреченість була остаточно прийнятим явищем без жодних ознак пручання, то імунна система нашого сьогоднішнього героя ще шкварчить емоційними дронами, підіймає градус напруги та всіма силами сигналізує те, що тут відбувається боротьба, яка зрештою й є тою самою «невизначеністю».

І питання хто є переможцем, на цьому альбомі залишається відкритим. Чи буде це світлий катарсис «відродження», чи навпаки, ще глибше падіння в безодню? Сподіваюсь що на це питання нам відповість друга частина, проте навіть зараз, враховуючи неймовірну творчу сміливість гурту паліндром, я можу впевнено назвати цей альбом ДостобісаГарнаНоваМузика.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Did'ko Music
Did'ko Music@didko_music

Пишу про музику

55Довгочити
1.6KПерегляди
18Підписники
На Друкарні з 2 січня 2025

Більше від автора

  • Огляд: Ignea — Monumental

    Жанр: Melodic Death Metal, Symphonic MetalЛейбл: Napalm Records★★★½☆ 7/10 · 2026Це альбом про ностальгію за майбутнім, яке так і не настало. Його ідея натхненна модерністською архітектурою, її занепадом та вірою людей у те, що колись вони житимуть у кращому світі. Ця концепція до

    Теми цього довгочиту:

    Rss
  • Огляд: PISS — You Made Me / Skin on Linen

    Жанр: Noise Rock, Post-Hardcore, Spoken WordЛейбл: Sub Pop Records★★★★ 8/10· 2026 · ДостобісаГарнаНоваМузика«Я навчилася, що люди слухають лише тоді, коли ти кричиш». Ця фраза з i wanted to be a singer добре пояснює, чому цей альбом звучить саме так. Бо крик тут стає способом пов

    Теми цього довгочиту:

    Rss
  • Огляд: Fontaines D.C. — Dopamine Chamber

    Жанр: Alternative Rock, Darkwave, Gothic RockЛейбл: XL Recordings★★★★ 8/10 · 2026 · ДостобісаГарнаНоваМузикаНа цьому альбомі Fontaines D.C. знайшли спосіб зібрати докупи всі свої музичні перевтілення. Після дублінського постпанку Dogrel, похмурої ірландської ідентичності Skinty F

    Теми цього довгочиту:

    Rss

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: