Жанр: Melodic Death Metal, Symphonic Metal
Лейбл: Napalm Records
★★★½☆ 7/10 · 2026
Це альбом про ностальгію за майбутнім, яке так і не настало. Його ідея натхненна модерністською архітектурою, її занепадом та вірою людей у те, що колись вони житимуть у кращому світі. Ця концепція добре відображена в музиці, де ретро-футуристична атмосфера, яку створюють аналогові електронні тембри, поєднується з екстремальним металом.
Найбільше мені тут сподобався вокал Helle. Її чистий спів тут реально зачаровує своєю ніжністю та щирістю. Він не є надмірно обробленим чи занадто театральним, та часом виникає відчуття, ніби Helle просто сидить десь поруч та розповідає тобі свою історію. Особливо це заворожує на фоні масштабних, майже симфонічних музичних конструкцій.
Втім, амбіції гурту часом грають проти нього. Складається враження, що Ignea настільки захопилися дослідженням концепції, що їм не вистачило часу, аби дошліфувати певні моменти, щоб результат сприймався максимально цілісно. Після індастріалової Prefab, камерна I Am in Hell сприймається як дуже різка зміна настрою, а подальший перехід до прогресивної Between No Longer and Not Yet, східні мотиви якої переважно є лише референсом до саміх себе, ще більше підкреслюють строкатість.
Ну й класичний маршовий cyber metal ритм в стилі Amaranthe на What Buildings Dream of трохи “опускає” для мене цей трек. Кажу трохи, бо вокальний перфоманс Helle там неймовірний, а невимушеність, та легкість з якою ллється її неначе безшовна вокальна мелодія, реально викликає мурахи. Коротче кажучи, Monumental залишає приємне враження. Ти відчуваєш його масштаб, та навіть попри різкі стрибки, що трохи порушують цілісність, чітко розумієш його ідею.
Підписуйтесь щоб не пропускати нові огляди!