Недаремно «Вроцлавіту» вважають украй вдалим дебютом Анни Дьоміної в дорослій літературі. Ця історія дуже світла й позитивна, а головна героїня Віта творить дива. З нею хочеться пускати повітряного змія біля моря, купити дерево на балкон чи величезний будинок у Львові, поїхати в екскурсію до середньовічного замку, робити поробки з гарбуза чи варити варення з персиків… А ще вона, як і всі, тільки вчиться бути дорослою, шукає себе та свій дім.
Пропонуємо поговорити про цю теплу історію з літературною критикесою Анною Ковбасенко.
Так можна
Головна героїня Віта впевнено доводить, що всі упередження і страхи лише в нашій голові. Виявляється, що можна почати зустрічатися, коли в тебе є дитина, бути успішною айтівицею і турботливою мамою, спонтанно купити дерево чи величезний будинок, переїхати в іншу країну з маленьким сином, бути дорослою, та іноді не знати, що робити, помилятися і пробачати собі насамперед. Ідеальної тебе ніколи не існуватиме, але є ти справжня.
Чудова книжка для відпочинку
Історія дуже світла й позитивна. Зараз бракує таких. Книжка залишила винятково теплі спогади. Серед мрій і амбіцій у житті головних героїв знаходить місце затишок: у старовинному будинку у Львові, на різдвяних вулицях Вроцлава, біля моря на вихідних і в персиковому саду…
Головна героїня як особистість
На перший погляд може здатися, що головна героїня Віта вкрай пересічна. Вона й сама іноді відгукується про себе, як про невдаху. Спочатку я злякалася, що це чергова історія про лузерку, яка пів книжки страждає, а наприкінці з нею трапляється диво. Та все зовсім інакше. Дива творитиме Віта. Вона творча, вигадлива і смілива, а найголовніше — щира, справжня. Як говорив її колега: «Віта непередбачувана, і в цьому її сила».
Роман не з турецького серіалу
На сторінках цієї книжки ти точно не знайдеш драматичності й ліричності турецького серіалу. Історія вдалася дуже неклішованою, а реалістичною і життєвою. Стосунки тут стали не всім життям, а його органічною частиною: поруч із вихованням дітей, роботою, хобі, друзями, часом для себе й особистісним зростанням. Щоправда, красунчик-поляк може видаватися спершу ідеальним і казковим. Та, якщо поглянути ближче — він теж має свій біль, переживання і вагання.
Та мушу визнати, деякі сцени спекотніші, ніж у турецькому серіалі! :)
Здорові стосунки
Однією з основних є тема стосунків. На моє безмежне щастя, здорових. Двоє дорослих людей зуміли бути чесними один з одним, розмовляти про все, що не влаштовує, без недомовок і обману, брати відповідальність за стосунки та власне щастя.
Тема адаптації за кордоном
Тема переїзду за кордон та адаптації тут яскраво підсвічена. Віта із сином і дідусем уже рік, як переїхали у Вроцлав, та досі не відчувають себе «своїми». Ніби і польську непогано знають, і друзів вистачає, і Різдво на польський манір святкують, та чогось таки бракує… Віта сміливо й чесно розмірковує про це.
Висновок
Отже, «Вроцлавіту» однозначно раджу, особливо, якщо є настрій сповільнитися і розслабитися. Книга читається легко, наповнює теплом, а водночас може дати відповіді на багато питань чи надихнути на мрійливі роздуми.
Коректорка: Ангеліна Іванченко
Дизайнерка: Вероніка Варшавська
Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту [email protected].
Популяризуймо сучукрліт разом!
