Досить прямолінійний фільм у своїй подачі, який стає кращим по мірі занурення у події. Друга половина стрічки виглядає жвавіше, як сюжетно, так і по тону. Дія позбавляється частих стрибків між сценами, стає цільнішою, кількість поетичних флешбеків, які переважно збивають динаміку й досить слабо працюють на сюжет, зводиться до мінімуму.
На мою думку, мелодраматичну лінію між Олексою та Марічкою треба було суттєво скоротити, більше сфокусувавшись на відносинах з батьком, діяльності Івана, його побратимів і житті простого люду, свобода якого відстоюється.
Візуальна складова досить якісна, кадри структурно наповнені: в плані реквізиту, оточення локацій, операторської роботи і ракурсів. Надширокі та загальні плани чудові, а от середні та широкі інколи тісні, особливо в екшн-сценах. Кошторис склав 120 мільйонів гривень, або $ 3,2 млн, що досить багато для українського кіно, але дрібні гроші в світовому масштабі, тож таке докопування має місце, але і виправдання вимальовується в голові відразу. Тим паче, видно, що творці фільму дійсно старанно працювали над костюмами, реквізитом, гримом, використовували можливості ландшафту та локацій. Постановка екшн сцен на гарному рівні.
Пригодницький драйв присутній, особливо хочу відмітити епізод з викраденням золота та погоню в гірському лісі. Сенс, вкладений у події та вуста героїв, відгукується в серці, не дивлячись на подачу прямо в лоб, бо людяність, безкорисливість та боротьба за свій народ і землю завжди будуть зрозумілими і доречними мотивами.
З акторів найбільше виділю братів Довбуш, яких зіграли Сергій Стрельніков і Олексій Гнатковський, за перформансом останнього спостерігати найцікавіше. Різниця характерів протагоністів створює напругу та інтерес. Один з них герой, що має благородне серце, щирі помисли і шляхетний моральний компас, а інший — антигерой з бажанням заробити славу, корисливими мотивами, більш приземленим і цинічним поглядом на життя. Такі собі карпатські Тор і Локі, один завжди в тіні іншого.
Ще відмічу харизму Матеуша Костюкевіча, антагоніста, який поставив власні амбіції вище за честь, а також Олександра Мавріца, що зіграв чоловіка Марічки.
Розумію, що із задоволенням подивився би цю історію в форматі міні-серіалу, в якому більше екранного часу знайшлося б для такий фактурних головних і другорядних героїв.
Зрештою маємо історичний фільм із замахом в сторону епіка, з переконливим акторським складом, резонуючими істинами, деталізованим антуражем, впевненим екшеном, доречним музичним супроводом, в більшості односторонніми персонажами, простим сценарієм, трохи кульгавою історією, рваним монтажем і слабкою мелодраматичною складовою, яка занадто багато уваги перетягує на себе. Проте це вагомий крок для українського кіно, а сама робота все ж гарна, і заслуговує на вашу увагу.
Режисер: Олесь Санін
Сценаристи: Пол Волянський, Олесь Санін
Оператор: Сергій Михальчук
У ролях: Сергій Стрельніков, Олексій Гнатковський, Дар’я Плахтій, Матеуш Косьцюкевіч, Аґата Бузек, Олександр Мавріц, Ростислав Держипільський
Виробництво: Pronto Film за підтримки Державного агентства України з питань кіно
Дистрибуція: Kinomania Film Distribution, FILM.UA Distribution
Думки про інші проєкти в Telegram-каналі Нотатки про кіно
