Оригінально публікація на ЖЖ від 17.01.2022.
Оскільки Якабу відбраковує добру половину моїх рецензій, вирішив дублювати їх у блогу.
Купив комікс через галас і гарну палітурку. Розчарувався.
По-перше, у багатьох місцях малюнок дуже сильно просідає, особливо в плані розфарбунку. Однозначно приємними оку є лише сторінки-обкладинки розділів. Розмазані тілесні тони й невиразні олівцеві риси виглядають дешево.
По-друге, переклад має значну проблему зі стилістикою, а на додаток трапляються орфографічні помилки (Мар’ями/Мар’ямі на сусідніх сторінках, Руская/Рускайя на одній сторінці). Лексика часто підбирається недоречно — тож подекуди враження, наче читаєш Кононовича.
По-третє, сюжет видається доволі тривіальним і не захоплює. Феміністичність світу взагалі карикатурна: солдати — страшні жінки, сумо — гладкі жінки, лиходії — гарні жінки, головні герої — ще гарні жінки. Чоловіки — лише епізодичні персонажі. Не маю проблем із жіночою творчістю — люблю «Хроніки напівкровок» Нортон та Лекі, — однак тут у «Монстриці» найгірші риси жіночих творів гіпертрофовані.
Ставлю 3/5. Ледве дочитав і здихався.
P.S. Невже на ринку коміксів зараз таке безриб’я, що «Монстриця» зібрала стільки відзнак?
