Друкарня від WE.UA

“Дизель-шоу” як маркер постсовка

"Дизель-шоу" це шоу, яке я ніколи не дивився, тільки чув про них і бачив афіші по місту. І от 31 грудня натрапив на ICTV, на їхній новорічний концерт. Достатньо було 5 хвилин, щоб зробити висновки, але потім, 2 січня, мені "пощастило" подивитися майже увесь концерт.

Перше, що кидається в очі це вульгарщина. Друге, опозиція до 95 кварталу, та якась шпилька на адресу Зеленського (або "Слуг народу"). Третє, фіксація на алкоголі (може через те, що їхній спонсор горілчаний бренд, а може через те, що Новий рік). Четверте, майже в кожному номері згадка про ТЦК.

Концерт був на українській мові. Але наскільки ж легко і жваво одразу все загравало, як тільки актори робили сценки "за участі" Лукашенка (російською мовою). І справа тут не в мові, як такій, а в культурі цього проекту. Культура не проросійська, вона - російська. Хоч і лунають моралізаторські репліки наприкінці номерів, та це не рятує від російського наративу, і не збиває градус розросійщення. Особливо, коли все це перемішується зі зручними тезами про погане ТЦК та поганого Єрмака, корупцію, НАБУ. Просто для мене, як глядача, це звучить так: "вони - погані, ми - хороші". Але хто оці "ми"?

Персонажі їхніх скетчів іноді відверто тупі, іноді відверто пихаті та бидловаті, іноді просто алкашня, але це ніби нейтралізується/компенсується тим, що всі вони "наші люди" (сусіди, колеги, друзі, родичі). Посміятися, звісно, можна над ними, але якось не смішно. Бо здається, час "наших людей" вже пройшов, або майже пройшов. Цих персонажів, дійсно, іноді впізнаєш на дворі, в магазині, в громадському транспорті. Цим людям вже точно не менше 40 років, і вони своє становлення переживали в 90-х та нульових. Це потенційний (вже схаменувшийся) глядач "Дизель-шоу".

З дивного: цей проект транслюється на каналі ICTV. Я майже нічого не знаю про контент поза новинами, але новини на ICTV, ще з 2014-го року, динамічні (хоч іноді і трошки гротескні) та чітко проукраїнські. Тому мені дивно бачити в їхній телепрограмі "Дизель-шоу".

Можливо, проблема в тому, що люди, які дивляться телевізор не люблять змін, і наприклад, сучасний стенд-ап (якби я до нього не відносився) їм чужий та незрозумілий. І саме через це їхня аудиторія все ще ностальгує за СССР та вірить у наратив "братскіх народов". Можливо, аудиторія "дизелів" це опозиційно налаштована аудиторія "95 кварталу". І саме тому, в сценках звучать їдкі тези про Міндіча, ТЦК, роздовбану енергетику, високі комунальні тарифи, низькі пенсії, і т.д. Можливо, люди, які симпатизують такому гумору просто шукають підтримки і виправдань. І саме тому, ладні сміятися з брудних або невдалих жартів, бо знову почують щось приємне для себе/про себе.

Люди різні, і смаки в людей різні. І це прекрасно. Не знаю що змушує співвітчизників обирати "Дизель-шоу", але точно знаю, чому я більше не буду їх дивитися.

Основна причина - російськокультурність й ностальгія (загадкова "руская душа/тоска"). Повторюся, справа не в мові, а саме у базових соціокультурних витоках. Їхня любов до приниження жінок, пиха, дивакувата взаємодія з дітьми, туалетний гумор - не резонує для мене з тим, що я бачу на вулицях свого міста. І навіть якщо прийняти "характер" цього шоу, сама подача у вигляді концерту (з піснями) виглядає застарілою. Можливо, до 22-го року, я би просто вимкнув цей новорічний концерт, і ввімкнув би щось інше, але як же цікаво спостерігати за акторами, за глядачами у залі.

"Дизелям" би перейти з ефірів у прайм-тайм на пізній час, зробити більш нішевий та брутальний контент (з віковими обмеженнями 16+/18+), і от тоді жарти про гівно, генеталії, секс, алкоголь, матюки, все це, нарешті сплететься у щось гармонійне. Але розумію, гроші якось заробляти треба, і саме тому трешові жарти - "причісують", і стає нудно.

А ще дивно, що в телевізорі майже і нема альтернативи. Є лише "95 квартал", "Дизель-шоу", "Вар'яти" (яких я, доречі, ніколи не бачив), та й мабуть, все. Це перерозподіл ринку такий чи всі просто пішли в інтернет? Не знаю.

Якщо з "95 кварталом" все було зрозуміло - він був і є українофобним, то тепер до нього додаються "дизелі".

Розумію, є критика та нема конкретики. Зайдіть в Ютуб і наберіть: “Новорічне Дизель-шоу 2026”, там майже 5 годин контенту, вмикати можна на будь-якому моменті. Насолоджуйтесь.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

  • Вітаємо з Різдвом Христовим!

    Друкарня та платформа WE.UA вітають всіх наших читачів та авторів зі світлим святом Різдва! Зичимо всім українцям довгожданого миру, міцного здоровʼя, злагоди, родинного затишку та втілення всього доброго і прекрасного, чого вам побажали колядники!

    Теми цього довгочиту:

    Різдво
  • Каблучки – прикраси, які варто купувати

    Ювелірні вироби – це не тільки спосіб витратити гроші, але і зробити вигідні інвестиції. Бо вартість ювелірних виробів з кожним роком тільки зростає. Тому купуючи стильні прикраси, ви вигідно вкладаєте кошти.

    Теми цього довгочиту:

    Як Вибрати Каблучку
  • П'ять помилок у виборі домашнього текстилю, які псують комфорт сну

    Навіть ідеальний матрац не компенсує дискомфорт, якщо текстиль підібрано неправильно. Постільна білизна безпосередньо впливає на терморегуляцію, стан шкіри та глибину сну. Більшість проблем виникає не через низьку якість виробів, а через вибір матеріалів та подальшу експлуатацію

    Теми цього довгочиту:

    Домашній Текстиль
  • Як знайти житло в Києві

    Переїжджаєте до Києва і шукаєте житло? Дізнайтеся, як орендувати чи купити квартиру, перевірити власника та знайти варіанти, про які зазвичай не говорять.

    Теми цього довгочиту:

    Агентство Нерухомості
  • Як заохотити дитину до читання?

    Як залучити до читання сучасну молодь - поради та факти. Користь читання для дітей - основні переваги. Розвиток дітей - це наше майбутнє.

    Теми цього довгочиту:

    Читання
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Юрій Свічка
Юрій Свічка@YuriSvichka

46Прочитань
4Автори
1Читачі
На Друкарні з 27 грудня

Більше від автора

  • “Франкенштайн” дель Торо, або травмований Прометей

    "Франкенштайн" є логічним продовженням в творчості дель Торо (особливо після "Форми води" та його "Піноккіо"). Ті, хто знайомий з книгою, не могли не помітити, суттєві зміни в образі героїв. Сама книга є контроверсійною, але оця екранізація перевершує її.

    Теми цього довгочиту:

    Фільми
  • “Після прибуття” - життя на халяву

    “Після прибуття” це фільм, який намагається запевнити у жорстокості та психологічному насильстві з боку міграційних служб. Головні герої це пара Дієго та Елена, які бажають переїхати в США та почати нове життя. Після прибуття до аеропорту Нью-Йорка, їм влаштовують допит.

    Теми цього довгочиту:

    Фільми
  • “Конклав” - уроки толерантності

    Католицький світ вже давно приймає у свій бік стусани та приниження, і навіть підтримує цей мазохізм. "Конклав" виступає підтвердженням цього.

    Теми цього довгочиту:

    Фільми

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: