Назва цього фільму збиває глядача з пантелику, і скеровує його думки й почуття у бік пошуку сумнівних реплік, поглядів, ситуацій, відносин і т.д. Саме через сумнів, залишається прихованою інша сторона історії - сумління.

"Дизель-шоу" це шоу, яке я ніколи не дивився, тільки чув про них і бачив афіші по місту. І от 31 грудня натрапив на ICTV, на їхній новорічний концерт. Достатньо було 5 хвилин, щоб зробити висновки, але потім, 2 січня, мені "пощастило" подивитися майже увесь концерт.

"Франкенштайн" є логічним продовженням в творчості дель Торо (особливо після "Форми води" та його "Піноккіо"). Ті, хто знайомий з книгою, не могли не помітити, суттєві зміни в образі героїв. Сама книга є контроверсійною, але оця екранізація перевершує її.

“Після прибуття” це фільм, який намагається запевнити у жорстокості та психологічному насильстві з боку міграційних служб. Головні герої це пара Дієго та Елена, які бажають переїхати в США та почати нове життя. Після прибуття до аеропорту Нью-Йорка, їм влаштовують допит.

Католицький світ вже давно приймає у свій бік стусани та приниження, і навіть підтримує цей мазохізм. "Конклав" виступає підтвердженням цього.

"Буґонія" - це фільм який спочатку заінтригував, а потім розчарував. Зацікавив своєю іронією, а розчарував своєю - так би мовити - послідовністю. Як може завершитися подібна історія?