Половина книги скидається на класне роуд-муві. Сьюзан уперше в житті покидає маленьке містечко і долає сотні миль запилюженою дорогою. От тільки привід для подорожі у неї геть не веселий. Вона їде на страту Чудовиська, яке 20 років тому вбило її маленьку донечку.
Книга має розділи про “тоді” і “тепер”. Із розповіді про минуле читач дізнається, якою життєрадісно була 7-річна Емі. Разом з мамою вона сплела чудернацьке намисто з качкою, дельфіном і єдинорогом. Вона обожнювала прикрасу, і навколо дитячого намиста весь час крутитиметься сюжет.
Це не типовий детектив, і зовсім не трилер, від якого холоне кров. Незважаючи на трагедію, книзі вдається розважити читача.
Спочатку — це історія про найбільшу втрату в житті одинокої матері й бажання помститися кривднику. Але згодом — це загадка, яку жінка, що не є ані слідчим, ані поліцейським, мусить розплутати, щоб покарати винного. Сладність у тому, що Сьюзан майже без долара в кишені, а доля постійно їй підкидає нові випробування, з яких вона дивом виплутується.
10/10 — за чудовий настрій, торжество справедливості, добрих і гострих на язик персонажів.
