Друкарня від WE.UA

Філософськи абстрактне, або що я маю на даний момент

Багато води витекло з того часу, і вона своїми струмками омиває минуле. Тепер я сиджу і попиваю свою каву. Минуле незмінне, і воно як константа нагадує нам пережите. Але повернути минуле також неможливо, як зав'язати шнурки, не нахилившись. Застрягши між минулим і майбутнім, я перебуваю в сьогоденні. Нарікати на те, що відбувається, не варто з однієї простої причини: своїм обуренням ми замикаємо коло з якого буде, ой як не просто вибратися. Хоча в моєму випадку коло якраз замкнулося. Низка днів нагадує кінострічку, правда, всі вже давно знімають на цифру. Так от, на цій кінострічці вже відображені події моїх днів. Так, мене наслідує дежавю. Не знаю до чого це все, але складається враження, що я проживаю життя вже прожите мною як мінімум один раз. Можливо, чіткий план моєї долі відкривається переді мною, і я відчуваю цей стан.

В цілому моє життя нагадує гирло тихої річки. В якій, як риби, водяться мої думки. Іноді мені вдається їх упіймати, і відобразити їх у текстовому вигляді. Моїм бажанням було б, щоб нерест був вдалим і снасті не підвели. За підсумком я маю те, що маю. Кажуть, що наші думки матеріальні, і ми лише їх проекція. Але скільки я не уявляв себе мільйонером, я так ним і не став. Втім, я не ставлю життєву точку, тому, можливо, все попереду. Можливо, я не до кінця усвідомлюю навіщо мені такі багатства, от вони й не приходять до мене. Проте я не говорю, що щастя не в грошах, бо так вважають саме ті, які думають, що щастя саме в них. Щастя в тому, що ти можеш собі дозволити і чого ти справді бажаєш. Можливо, я не маю такої потреби, і вони мені просто ні до чого.

Головне — справа. Справа, якою ти зайнятий. Я не даватиму поради, оскільки це безглуздо. Але, якщо ви знайшли себе, то половину з того, що треба зробити за життя — ви вже зробили. Призначення є у кожного: хтось вибирає його сам, комусь воно відкривається провидінням, когось до нього призводять таланти, закладені в людині.

Єдине, чого б хотілося від життя, так це того, щоб у ньому було поменше гівна, поменше воєн, поменше сварок і непорозуміння, поменше страждань. А так, в цілому, я задоволений тим, що маю зараз.

Postscriptum. З особистого щоденника за 30 січня 2021 року.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Денис Широкопояс
Денис Широкопояс@shyrokopoyas we.ua/shyrokopoyas

Автор і поціновувач книжок

53Довгочити
2.6KПрочитання
37Підписники
Підтримати
На Друкарні з 2 жовтня

Більше від автора

  • Те, чого не приховати

    Цей твір було написано тоді, коли я почав вкладати певні сенси у свої роботи, а не просто графоманити для кількості. Він є трохи автобіографічним, але в ньому також присутня і вигадка.

    Теми цього довгочиту:

    Розповідь
  • Світла має бути більше

    Нехай буде більше світла у житті, допоки воно триває.

    Теми цього довгочиту:

    Есе

Це також може зацікавити:

  • Близькість

    Ніби мотузки — на тілі й на шиї,на стопах, на спині, сідницях і грудях, я гублюсь у мінному полі бажань.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Диво кит

    Давні люди вважали, що світ тримається на трьох китах, мій же тримається лиш на одному - родині.

    Теми цього довгочиту:

    Особисте

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Близькість

    Ніби мотузки — на тілі й на шиї,на стопах, на спині, сідницях і грудях, я гублюсь у мінному полі бажань.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Диво кит

    Давні люди вважали, що світ тримається на трьох китах, мій же тримається лиш на одному - родині.

    Теми цього довгочиту:

    Особисте