Денис Широкопояс

Звичайний буденний день, в якому можна втратити щось більше, ніж музичний інструмент.

Цей запис я відкопав у своєму щоденнику за 26 жовтня 2020 року... ще до повномасштабної війни, і ще до того, як я не почав так багато часу проводити онлайн. Він трохи песимістичний, проте, як на мене, також трохи цікавий.

Вечірні роздуми про життя. Для тих, кому цікаві особисті переживання.

Мабуть, мені було потрібно полишити цю марну справу - завести нові стосунки. Бо, якщо не заладилось спочатку, то, ймовірно, і такий буде кінець.

Новий день ласкаво зустрічав мене, обдаючи золотим промінням сонця з вікна. Так хотілося стати частиною того незримого величезного світу, що ховався за вікном у полоні ранкового туману.

Із особистого щоденника за 10 червня 2014 року

Я сидів на барі, та розмірковував про життя. Саме через це мене прозвали Філософом – я завжди дуже багато розмірковував про життя.

Згадалося, як мені вперше відмовили на побаченні. Так народилася ця невеличка розповідь.

Коротка оповідка про те, як я назбирав грошей на найсмачнішу піцу у своєму житті.

Будьте обережними перед тим, як надумаєте робити собі татуювання - це може обернутися для вас не самим гарним боком. Коротка містична оповідка.

Коротка оповідка, написана у часи, коли я намагався знайти нову роботу. Тоді я прагнув закріпитися на місці помічника керівника в одній китайській компанії.