Такий чудовий ранок

Якщо розглядати сон як маленьку смерть, цей ранок просто не може бути не прекрасним – я воскрес, що означає – я прокинувся. О шостій годині ранку, саме в цей час я встаю по будильнику. Мене не будить вранці кохана, але я працюю над цим. Я впевнений, що знайду собі пару, адже мені лише двадцять. А щоб подобається дівчатам, треба стежити за собою, і сюди я не тільки відношу те, що потрібно стригтися, гарно одягатися, іноді голитися… треба ще стежити за своєю фізичною формою, і навантажувати себе фізичними вправами. Що я збираюся зробити після пробудження.

Я починаю з легкої розминки, щоби розігріти суглоби. Потім я качаю прес і віджимаюсь, п'ять хвилин стою в планці, і насамкінець я беру гантелі та качаю руки. Далі на мене чекає контрастний душ, оскільки чоловік має бути жорстким, такий душ надає саме цих якостей людині. Я говорю жорстким, але не жорстоким. Тому що про свою майбутню обраницю я цілком хочу дбати.

Після душу я виходжу на кухню, і бачу, як промені ранкового сонця пробиваються крізь моє кухонне вікно. На підвіконні стоять доглянуті квіти, я набираю води з-під крана, підходжу, і поливаю їх по черзі. Незабаром вони зацвітуть, і поки що тішать око своїми бутонами. Також разом зі мною живе черепашка Піггі, вона мешкає в акваріумі поруч із квітами. Я не забуваю і про свого вихованця, і насипаю їй жменю черепашачого корму. Кажуть, черепахи дуже довго живуть, тож я думаю заповідати турботу про Піггі своїм майбутнім дітям.

Годинник на стіні відраховує без п'ятнадцяти сім. Саме час приготувати собі сніданок. Я відкриваю холодильник, і дістаю звідти два сирі яйця, ковбасу та помідори. Все це я збираюся засмажити на розігрітій сковороді.

П'ять хвилин – і сніданок готовий. Здавалося б, що такого особливого у смажених яйцях із ковбасою та помідорами? Але така страва мені приносить дуже багато радості, і дуже добре втамовує ранковий голод. Розправившись із сніданком, я йду готувати собі ранкову каву. Добре, що я не забув поставити чайник після того, як приготував яєчню.

Сьогодні вихідний, тож нікуди не треба поспішати, і нікуди не треба йти. Я розтягую задоволення від приготовленої кави, куштуючи її маленькими мірними ковтками. Саме час почитати новини з Фейсбуку. Я підписаний тільки на позитивні та прекрасні групи, тому ніщо не затьмарить початок мого дня. Роблю пару лайків своїм знайомим, залишаю кілька коментарів і відкладаю телефон убік.

Довго не розмірковуючи, я одягаюся і планую свій похід до міського парку. Пора наситити свої легені свіжим повітрям, а очам дати намилуватися навколишньою красою. Я виходжу з дому, і подумки говорю: «Привіт тобі, новий день! Дякую за сьогоднішній прекрасний ранок! Нехай ти принесеш мені радість від перебування на цій землі! І дай мені нагоду зустріти ту єдину, з якою я проведу решту своїх днів.»

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Денис Широкопояс
Денис Широкопояс@shyrokopoyas

Автор

2.2KПрочитань
42Автори
25Читачі
Підтримати
На Друкарні з 2 жовтня

Більше від автора

  • Як побороти лінощі, та почати діяти?

    Не знаєте, як боротися з лінню та відкладаєте омріяне діло на потім? Або не знаєте, як почати досягати поставлених цілей? Сподіваюся, ця коротка замітка допоможе Вам побороти цих демонів.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Коли та як я вирішив свідомо писати

    Всі ми пишемо, або читаємо, або мріємо… або мріємо писати. Я пробував кинути писати, але ніт, вертався знову до цього. Я пробував відпустити це, але воно верталося знову…

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво
  • Терапія морем

    Коли я їздив на море, воно було спокійним. Ти їдеш на море, аби відпочити, або завести курортний роман. Не знаю, навіщо ще їхати на море… щоб просто подивитись?

    Теми цього довгочиту:

    Мініатюра

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається