Та правда яку тобі не расскажуть батьки!
Життя змінюється швидко. Занадто швидко.
Іноді мені здається, що я проживаю не одну, а кілька історій одночасно — і кожна з них закінчується там, де я навіть не встиг по-справжньому почати.
Я пробував багато чого. Писати тексти, щоб залишити слід у літературі. Запускати справи, щоб збудувати свій маленький бізнес. Шукати двері в світ, який обіцяв, що для того, хто працює, немає нічого неможливого.
Але двері часто виявлялися зачиненими. А якщо й відчинялися — то за ними чекав не успіх, а черговий провал.
Можливо, я просто не створений для тріумфу, як його малюють у книжках і фільмах.
А можливо, це просто не мій час. Бо світ не завжди підлаштовується під наші плани. Він любить перевіряти нас, гратися в несподівані сценарії, підкидати ті самі «приколы» долі, через які ми опиняємось зовсім не там, де хотіли.
Але я знаю одне — витримати можна все.
Іноді ми не можемо обрати, які випробування нас чекають, але ми завжди можемо обрати, як їх пройти. Стоячи, навіть коли хочеться впасти. З гідністю, навіть коли немає свідків. І з вірою, навіть якщо вона не про перемогу, а лише про те, щоб вистояти.
