Краще пізно зрозуміти важливе, ніж не усвідомити цього ніколи.
Ми гідні того життя, яке маємо. А змінюючи себе — свої думки, фокус уваги, щоденні звички — ми змінюємо й реальність навколо. Чи нам 20, чи 50 — вік справді вносить свої корективи, але сили творити нове, краще життя є в кожного з нас.
Хтось зараз стоїть перед розлученням. І виникає питання: з усіх сил тримати шлюб чи почати писати нову історію? І це важливо — зважити всі “за” і “проти” з чесністю перед собою.
У кожному віці є свої радощі й виклики. Але замість боротьби зі своїми роками — варто їх прийняти. Бо саме в прийнятті народжується гармонія.
Щоб жити в злагоді з собою, перш за все треба запитати себе: що для мене найважливіше? І саме цьому присвятити свої зусилля, час і увагу.
Я вчуся на своїх помилках — без самозвинувачень, а з повагою до прожитого. І це вже новий рівень життя.
Мені допомагає просте, але ефективне: очищуючи свій матеріальний простір — я наводжу лад у голові. Піклуючись про тіло — зміцнюю ментальне здоров’я. Я більше не зациклююсь на поганому — я вирішую те, що зараз під силу. Інколи, щоб подолати безсоння, дозволяю собі снодійне. Стабілізую гормональний фон. Це — теж турбота про себе.
Нас по-справжньому люблять тоді, коли ми самі себе любимо. Коли поважаємо, коли не забуваємо себе. У мене троє дітей. І, даруючи їм любов без контролю, я відчуваю, як це наповнює і їх, і мене.
Люди приходять у наше життя з ресурсом, часом, підтримкою. Іноді — лише на певний відрізок шляху. Коли дороги розходяться, я більше не тримаюсь. Я дякую і приймаю — як урок, як етап, як досвід.
Нічого в житті не трапляється випадково. І нам важливо вміти відчути: чому саме зараз — час змін.
У мене — саме той час. Час творення нової себе. Час глибокого, якісного оновлення.
