Я відчуваю тривогу,
І не знаю чому.
Я відчуваю бажання,
І не знаю — хочу.
Я не знаю де я,
Я не знаю з ким.
Це ніби чути звуки Орфея —
І бути глухим.
Я відчуваю тіні
І не бачу світ,
Немов між поколіннями
Загубилася мить.
Я не знаю руху,
Я не знаю снів,
Це ніби вічно слухать музику —
Та не торкнутись слів.
Опис прогулянки по садибі, яка має особливе значення, оскільки пов'язана з пам'яттю про когось, хто там колись перебував. Згадки про моменти творчості, пошуку нових шляхів і відчуття втрати.
Відколи 6 грудня 2024 моя 1 редакція книги “Україна.Істинний Шлях” побачила світ, я почав замислюватись над тим, що того, що там написано - недостатньо. І так я дійшов до 2 редакції книжки. У ній вже з’явились особисті мотиви, інші тексти, уривки з яких я тут публікую, та інше
Опис прогулянки по садибі, яка має особливе значення, оскільки пов'язана з пам'яттю про когось, хто там колись перебував. Згадки про моменти творчості, пошуку нових шляхів і відчуття втрати.
Відколи 6 грудня 2024 моя 1 редакція книги “Україна.Істинний Шлях” побачила світ, я почав замислюватись над тим, що того, що там написано - недостатньо. І так я дійшов до 2 редакції книжки. У ній вже з’явились особисті мотиви, інші тексти, уривки з яких я тут публікую, та інше
