твоє ім’я гарячково обпікає губи

кожного ранку я розбиваю двійко яєць об лезо ножа, кидаю їх на гарячу сковорідку і акуратно складаю шкаралупу так, як робив це ти того дощового ранку.

ти береш мою руку в свою велику теплу долоню

я невтомно воджу чоловіків в своє ліжко

мені 15. я сиджу на березі річки за десяток кілометрів від рівного на околиці якогось села, вкотре імпульсивно погодившись на сумнівний табір, де вкотре знайшла любов всього свого життя.

я іду літнім полем рано-вранці. півметровій траві байдуже на існування стежки, вона дражнить і лоскоче ноги. вранішнє сонце сліпить очі. у голові простибує розмита думка про тебе.