я невтомно воджу чоловіків в своє ліжко
пускаю їх губи на свою шию
пускаю їх пальці в своє волосся
і нікого не пускаю так глибоко як тебе
я дивлюсь у їх очі і бачу втому
дивлюсь на їх великі долоні і бачу мозолі
дивлюсь на руки і бачу зеленуваті вени
та ні у кому не бачу твоєї ніжності
чому?
мені сняться нові і старі люди
свідоме плутається з несвідомим
реальність гармонійно переплітається з вигадкою
та немає нічого справжнішого за твоє обличчя в мене перед очима щоранку
як тільки розплющую очі
я виганяю численних демонів з своїх думок
м’яка тепла темрява хоче полонити знову і знову
причин чинити опір стає щоразу менше
та у підсумку є всього лиш один диявол
ти
спогади випалюють мої нутрощі кожного разу
як необережна дрібна думки про тебе прослизає в безодню мого розуму
я хочу боротися хочу зупинити біль
та якщо це єдиний спосіб викарбувати тебе у собі
воно того варте
