Дивлячись у твій супровід,
тихо опущу я очі,
щоб не заплакати
під шум емоційної перепалки.
Щирі, турботливі, мрійливі,
я поринаю у світ,
розкинувши руки до землі,
поцілую тебе за столиком пустелі.
Дивлячись у твій супровід,
тихо опущу я очі,
щоб не заплакати
під шум емоційної перепалки.
Щирі, турботливі, мрійливі,
я поринаю у світ,
розкинувши руки до землі,
поцілую тебе за столиком пустелі.
У вірші йдеться про запрошення до гостинності та святкового прийому. Ліричний герой просить, щоб його пригостили вином у затишній атмосфері. Згадуються колядники, які приходять з добрими намірами, і підкреслюється важливість спільного святкування та радості.
У вірші описується атмосфера святкування в родинному колі, де тепло і затишок дому створюють особливу атмосферу. Згадуються традиційні страви та звичаї, що передаються з покоління в покоління. Брати і сестри об'єднуються, щоб разом зробити важливий крок.
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Коротенькі оповідання, про Марка - працівника підтримки та ремонту магічних витворів та пристроїв.
Коротенькі оповідання, про Марка - працівника підтримки та ремонту магічних витворів та пристроїв.