Я б побажав зникнути, розчинитись у нічному місті. Стати шлейфом блядського парфуму, свистом стертих покришок таксі, звуком падаючого на землю недопалка, звуком відчинених дверей, тихим стогоном зі спальні.

"Куріння шкідливе для твого здоров'я, але не страшно, ти вже мрець" Твої цигарки, наче поганий секс. Без емоцій та зобов'язань. Без аромату кохання та шепіту у темряві. Наче секс у підворітті, біля брудної калюжі, на публіці котів зі скуйовдженим хутром.

Діалог з відомим персонажем під чарочку абсенту

Невдале побачення чи спроба вкотре дати шанс самій собі повірити у кохання? У будь-якому випадку, втеча через кухню ресторану, немов у старих американських фільмах, мала успіх. І ось, молода дівчина в обтягуючій сукні, ступивши на мокру бруківку, оцінила поглядом нічне місто.

"Дозволь розрізати свої нутрощі на славу болю! Кричи так, наче тільки народився. Вдихай сморід обвітреної плоті і жадібно хапай губами останні слова прощення. Адже ти зможеш пробачити своїх убивць, вірно? Адже ти зможеш зрадити свої принципи, так?

Я прокинувся у човні, без весел, без сенсу, без пристрасті. У руках тримаю емальований кухоль з надщербленим краєм, всередені дзвенить декілька монет. Де я? Коли я? Бачу горизонт: сіре та чорне, що з цього небо, що вода?

Це Божевільна комедія! Данте дисидент, на ньому 7 пекаторумів. Парфуми Беатріче—лавандовий лікер. Вергілію, допиши Bukolikos!

Я кретин: на її лівій щоці сім родимок, якби я провів лінію між ними, то вони точно утворили фігуру у вигляді сузір'я Великої Ведмедиці, колір її очей схожий на розпечене скло. Я запам'ятав і вловив усе, окрім найважливішого, життєво необхідного. Я не запам'ятав її імені..

Це часто трапляється в офісних туалетах, люди кричать, б'ються в злісній агонії, рвуть на собі волосся і мнуть наглажені огидні сорочки.

Я давно чекаю цієї зустрічі. Від мене тхне парфумами та цигаретним димом, у моїх руках конденсує пляшка досить смачного охолодженого шампаню та квіти, які я придбав на останні збереження.