Металеві двері закрились з огидним шипінням. Невагомість підіймає залишки їжі у моєму шлунку і я тримаюсь з останніх сил, щоб не виплеснути себе у вагоні Марс-експресу. Я ідіот, як я міг залишити вагітну дружину на землі? Хотілось свободи, ну а як же? Придурок. Я давно відчув це - нестерпну жагу щезнути, не бачити її. Вона весь час ниє та жаліється: "ім'я для дитини буду обирати я! Те, що обрав ти зламає дитині життя! Я не хочу бачити тебе у цьому одязі вдома. Марк, нам не вистачає грошей навіть на їжу, з якого біса ти зможеш купити підгузки дитині?! В мене набрякли ноги, ти хоч раз запропонував зробити мені масаж? Ні. Бо ти думаєш лише про свої блядські зорі!"
Я більше не міг витримати це. Кожен день вона починає з цього. Хто б подумав про мене? Я весь час працюю для того, щоб у нашої дитини було майбутнє. Щоб вона була Кимось!
/// Марк Д. Р. , капітан вантажного судна "JS-2009". Доповідь про аварію, частина 1. "Бортовий журнал"
3 лютого 2020 року команда перевозила вантаж із науково-космічного комплексу "Qwater-7" у хмарному скупченні Карміни на орбітальну базу Венери "CG-7". На півдорозі, через вплив невідомих причин, було порушено функції бортового комп'ютера та автопілота, що спричинило порушення та зміну заданого маршруту. ʞⓄǷαあ∑λϷ あƔβ 3α⊗Ⓞƞλ∑ĦuÜ ŧ¶௮/ĦĦ¶ღ Ħ∑β/ↁⓄღⓄ‡ ߤⓄǷĦⓄ‡ ↁ/Ƿu /, ღαあƔŧϷ, ǷⓄ3/ǷβαĦuÜ ௮α⊗λuβⓄ⎄ <uλⓄ⎄. 3 34 Ɣߤα<Ħuʞ/β βαĦŧα௮ĦⓄ‡ ʞⓄღαĦↁu βu௮uλα 1 λ⎄ↁuĦα. Корабель знищено. Вантаж знищено. Бортовий самописець ƞⓄωʞⓄↁ௮∑ĦⓄ. Єдиний submortis - капітан корабля "JS-2009" Марк Д. Р. (далі submortis).
///
Я не повинен був залишати її так. Напевно, вона дуже хвилюється. Я ідіот! Ну хоч залишив їй адресу корабельного коммутатора, там 15 непереглянутих відео-повідомлень. Але я поки не готовий дивитись це, я не витримаю. Я втік від цього і поки не хочу отримати додатковий стрес. Команда розраховує на мене.
/// submortis було ƞⓄǷαĦ∑ĦⓄ. ƞⓄλ/ŧǷαβღα: тяжкі переломи зі зміщенням (права верхня ʞ/Ħų/βʞα та права нижня кінцівка). Струс мозку. ʞǷⓄβⓄβuλuβ у праве око. Розрив спинних м’язів. ʞ/Ħų/βʞu あƔↁ∑ βŧǷαߤ∑ĦⓄ. submortis перебуває у ωⓄʞⓄβⓄღƔ стані. Час події: Ħ∑β/ↁⓄღⓄ. Місце події: Ħ∑β/ↁⓄღⓄ. У момент пошкодження корабля submortis перебував у скафандрі вантажного ƞǷu3Ħαߤ∑ĦĦ¶. На момент невизначеної події (<ღ∑ǷŧϷ submortis) цілісність скафандру складає 26%. Рівень ʞu<Ħ⎄ (O2+N₂O) 34%.
///
Я був неправий? Ій буде ліпше без мене. На краще, якщо я повернусь, коли вона народить. В неї є мама, вона подбає про неї. Вчора була секретна нарада, навігатор попередив, що ми будемо проходити занадто близько до чорної діри “R-4432 Лімб”. Мені потрібно думати про команду, а не про примхи дружини!
/// submortis було βŧǷαߤ∑ĦⓄ з мережі роботи сканерів, але скафандр ще довгий час передавав ƞⓄ<uλ∑ĦĦuÜ сигнал. Стан submortis у цей період Ħ∑βu3Ħαߤ∑ĦĦⓄ‡ ƞⓄↁ/‡ оцінюється як надважкий. Системи скафандру 3α%/ʞ<Ɣβαλu підвищенний рівень ღⓄǷ%/⎄ та N₂O!!!. Висновок: порушення подачі кисню у системі скафандру, надмірне βuβ/λϷĦ∑ĦĦ¶ α3ⓄŧƔ. Наявність морфію у крові submortis пояснюється спрацюванням системи скафандру “підтримка життя у небезпечній ситуації: βα௮ʞ∑ ŧǷαβღƔβαĦĦ¶ ʞⓄǷu<ŧƔβαߤα”.
///
Космічна ізоляція бере своє. Під час сну, я чую як вона ходить поряд та тяжко видихає. Вона завжди робить так, коли встає зранку. У мене погане передчуття, корабель працює якось не так, звук інший. Вчора я передивився її повідомлення. Мене вистачило на 2 відео. Вона кричала на мене, потім плакала. Сподіваюсь, цей стрес не сильно зашкодить дитині. Я обов’язково зроблю так, щоб наша дитина була щаслива!
///Гарнітура скафандру: submortis переглядає відео-повідомлення з особистої пошти до ღⓄღ∑ĦŧƔ α⌈ⓄĦ/‡ ŧα <ღ∑Ƿŧ/. Причина смерті: α<%/ʞ</¶ Ɣ ღαÜあƔŧĦϷⓄღƔ? ↁαλ/ λⓄ⌈u Ⓞ<ŧαŧⓄߤĦⓄ ƞⓄωʞⓄↁ௮∑Ħ/…
///
Пробач мене, мила. У нас втрьох все буде добре! Я повернусь з купою грошей та історій про нашу нудну подорож. Хех, я обов’язково розкажу їм про матроса, який напився та застряг у системі викиду відходів. Це така смішна історія!
/// Марк Д. Р. , капітан вантажного судна "JS-2009". Доповідь про аварію, частина 2 "Аудіозапис скафандра капітана Р. (mortis) "
Я нічого не бачу. ‡あαĦĦuÜ /Ħŧ∑Ƿ%∑Ü< <λ/ƞuŧϷ Ⓞߤ/ ////…...___._, БазА! Мєйдєй, мєйдєй, КурВо!!! ღ£Üↁ£Ü, ღ£Üↁ£Ü! Чому ніхто не виходить на зв'язок7.__ Нога! Рука! Що? система запустила рятувальний режим. Подача морфію? Якого нахуй біса?! Рука нижче плеча вигинається в інший бік ... Боже, якщо ти є, допоможи, Будь ласка, я ніколи не просив тебе, дай сил. Так, треба зібратися! Годинник: що? Чому?.._ Скільки я був непритомний7._Здається, скафандр також постраждав від сильного удару. Що за лайно тут відбувається? Ні, будь ласка, ні! Рівень кисню 34%? Як? Чому навколо темрява? ТАк, чому мене вчили у академії? Зірки..треба спробувати повернути голову. Бачу зірки, я у відкритому космосі. Де корабель? Ні, ні. Де вбіса корабель?! Вони…усі..ƞⓄღ∑Ƿλu.
///Це кінець. Ганьба. Марія, пробач мене. Будь ласка, пробач мене/_….////Навряд мій сигнал хтось піймав. Це кінець. Я хочу померти, слухаючи твій голос../////___777Як? Отримані відео-повідомлення: більше 2000?! Неможливо. Ні. Де я?///
…._____
“Ти просто кончений мудак! Як ти міг. Ти кинув мене напризволяще! Я чекаю твоєї їбаної відповіді!”
“Що я зробила поганого? Чому ти залишив мене одну?”
Вона плаче. Я. Чую. У грудях трохи заломило, відчуваю як на очах та онімівшому обліччі збирається тепла вода. Ніколи не плачте у космосі, це дуже боляче.
“Марк, ти забув мене?”
“Любий, я не можу спати, ліжко дуже холодне без тебе. Будь ласка, відповідай на мої повідомлення.”
“Сьогодні я нарешті закінчила в’язати шкарпетки для нашого синочка. Подивись які вони милі. Мама думає, що ти втік. Кинув мене з дитиною”
“Ти ж не міг так вчинити?! Будь ласка, скажи, що ти повернешься. Я прошу тебе.”
“Я не хочу забувати тебе. Ти не міг так вчинити. Просто система зв’язку вийшла з ладу. Я знаю це. Я так хочу відчути твої обійми, любий.”
“Ти кинув мене. Я ненавиджу тебе! Я витратила на тебе більшу частину свого життя і так ти відплатив мені?!”
“Просто скажи, що ти є. Скажи що ти скоро повернешься, благаю тебе!.”
Я не повернусь. Я супутник, нове космічне тіло. Я сингулярна мотузка реальності. Я неминуче розкладання. Я ненавиджу себе.
“Марку, спочатку я не хотіла, щоб наш син колись знав про твоє існування, але я не можу не сказати йому. Коли він з’явиться на світ, він буде знати про свого батька.”
“Мама не хоче, щоб я знову і знову записувала ці бісові відео. Я не буду, прощавай, Марк.”
Зоряна колискова. Заколисує трупи. Заколисує людину. Ти не мешканець цієї галактики. Ти не повернешься. Темрява обіймає краще за будь-яку істоту. Вакуум обіймає прохолодними долонями. Це космічний джаз.
“Я не хотіла знову робити це. Завтра мене відвезуть у лікарню. Я відпускаю тебе, любий. Йди з миром. Я видалю адресу коммутатора з домашньої мережі. Прощавай, Марк.”
Космос достатньо холодний, він непривітний та жорстокий. Він ніколи не пробачає помилок. Він ніколи не відпустить. Я пливу на хвилях сингулярності. Моє тіло має нескінченний кінетичний заряд від вибуху. Воно буде плисти вічність у космічному джазі. Зірки напувають моє тіло світлом, а нога та рука у неприродному згіні тягнуться до них. Нескінченна журба колись великого вибуху. Величезний пустий простір, який ми заповнемо болем. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Космічний джаз. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе. Я ненавиджу себе.
Зірки холодні, вони як перехожі, які ніколи не простягнуть до тебе руки. Розбирайся у своїх проблемах самостійно, любий. І у космічному джазі я вічно буду танцювати свій макабр.
“Тату! Тату! Я-я дуже сумую за тобою. Коли ти повернешся?”
