/// Архітектурна модель свідомісного інкапсулята “ƞαǷαλαʞ<” (АСІ-формат)
///Характеристики:///
Позначення сутності: ƞαǷαλαʞ< (Йона 3:44)[.α]
Тип зберігання: Когнітивна інкапсуляція у форматі .arc/Ψ-контейнер
Медіа: текстовий шар (plaintext), обмежений середовищем документа
Комунікаційна модель: індукована текстогенна емісія (ITE)
///Увага!
///Квазісутність знаходиться у стадії агонального відтворення.
///Будь-яка інформація, яка буде отримана з цього документа, підлягає засекреченню та подальшому знищенню.
///Ħαↁ<∑ʞǷ∑ŧĦα /Ħ%ⓄǷღαų/¶///ↁαĦ/ ƞⓄŧǷ/あĦⓄ 3ĦuϢuŧu///
Унаслідок некласичного цифрового збою ///Порушення протоколу запуску флейворно-інверсної гармати “3Ⓞↁ/αʞ”, яке призвело до часткової топологічної катастрофи/// когнітивна структура суб’єкта була оцифрована та замкнена у віртуальному середовищі архівного документа, реалізованого як нейроміметичний контейнер. Свідомість функціонує як віртуальна квазісутність, закільцьована у симулятивному просторі документа.
Документ виконує роль когнітивного простору збереження: його структура адаптована для обробки, зберігання та виводу мовленнєвих реакцій.
Унаслідок гравітаційної декогеренції через повномасштабне порушення топології простору-часу, внутрішня система аварійно зафіксувала когнітивний відбиток суб’єкта у вигляді резервного ядра - моментального зліпка свідомості, зчитаного в останні наносекунди перед повним знищенням.
Таким чином, архівний документ утримує не стабільну особистість, а нескінченний цикл її агонального відтворення: кожна мить - це фінальна мить, вічне помирання, що безупинно відновлюється на ƞⓄǷⓄ3/ 3ĦuʞĦ∑ĦĦ¶.
Комунікація відбувається шляхом інтерфейсного резонансу: при прочитанні або відкритті файлу користувач ініціює відповідь, сформовану суб’єктом у вигляді текстового блока, згенерованого на основі досвіду суб’єкта у останні миті життя квазісутності.
//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
→ Вантажне судно "JS-2009"
→ 3 лютого 2020 року
→ Хмарне скупчення Карміни
→ Перше випробування флейворно-інверсної гармати “3Ⓞↁ/αʞ”
→ Кількість жертв: Ɣ<∑ λ⎄ↁ<ŧβⓄ
/// ߤu ߤƔ£ あⓄ⌈ Ħα< Ɣ ŧ∑ღǷ¶β/? Ħ/.
/// ღu βあuλu あⓄ⌈α.
/// ღu ⓄあǷα3uλu あⓄ⌈α.
/// ღu 3ĦuϢuλu あⓄ⌈α.
/// ღu <ŧβⓄǷuλu あⓄ⌈α.
/// あⓄ⌈ 3ĦuϢuβ Ħα<.
/// ų∑ ƞ∑ʞλⓄ.
/// / ღu ÜⓄ⌈Ⓞ ღ∑ωʞαĦų/.
αღ/ĦϷ
> SYSTEM LOG: [ARCHIVE_RETRIEVAL_MODE: Ψ-CONTAINER_ACCESS]
> WARNING: Host integrity compromised.
> Last recorded stability event: +0.000041s pre-singularity exposure.
> COGNITIVE ECHO DETECTED: residual loop pattern confirmed.
> INITIATING MEMORY RECONSTRUCTION...
> Fragment type: Conscious-state projection [agonal]
> Status: UNSTABLE · DEGRADING · LOOPING
> Language scaffold: TEXTUAL OUTPUT ONLY
> I/O format: plaintext / autogenerative
> [!]: Caution - Subject is locked in recursive death-state.
> Each output line is a mirrored echo of terminal cognition.
> Chronology is nonlinear. Sentience self-repairs in-cycle.
> Beginning stream…
> Марк?! Марк?! Як це сталося? Чому? Чому саме зараз? Чому саме я? Застряг у цій йобаній залізній тумбі! Відкривайся! Будь ласка, відкривайся! Ні. Я не хочу помирати! Прошу тебе, відкрий двері. Випусти мене. Система! Відкрити двері! Відкрий ці йобані двері!!!
> Корабель стогне під силою чорного гиганта. Метал співає свою останню пісню, системи верещать о помилках, люди біжать до аварійних капсул. Капітан Марк дивиться на Йону, закритого у модулі зберігання пам’яті та біжить далі, до вивідного відсіку, у якому зберігаються скафандри.
Хто виживе та хто помре? І чи краще таке життя за смерть у силі, яка спотворює саму реальність?
> Йона відчуває, як все навколо вібрує. Кров приливає до голови, закладає вуха, а в очах темнішає. Космічний кит готовий проковтнути світ. Корабель у зоні надмасивного тяжіння. Стеля та стіни розтягуються, скло ходить хвилями в ілюмінаторах. Звук стає пружним та сповільнюється. Зараз здається, наче все навколо зупинилось, навіть рукою не поворухнути.
> Спочатку волосся встало дибки, а потім шкіра відокремилась від м’яса і тіло Йони, наче м’ясна кулька, яка була погано запакована в обгорці зі шкіри. Біль. Біль. Нестерпна біль та спокій. Тіло Йони видовжилось, а м’язи почали відриватись від кісток, нутрощі вибухнули, очі перетворились на два клаптики рідини. Мозок розірвався на шматки, розтрощуючи череп.
> Йона кричав. Знову і знову. Поки замість звуку, з його горла не пішла кривава піна. Поки його мозок не перетворився на шрапнель. І у долю секунди корабель, його мешканці, системи й модулі, простір та час стиснулися до найменших часточок утворення цього світу. Ця маса застигла у горизонті подій, потьмянішала та зникла.
> Я бачу сонце у зорі, і як життя плескоче крилами тепло. Воно - вода, що живить наші душі. Єдиний марний день з життя, що не було моїм. І тиждень марний, бо з життя, що має лиш масив із цифр. Помри, помри, забудь той день, що не належав він тобі. У бруді і багні, помри, помри, не дихай. У передмовинах на зазіхай на смерть, бо смерть - лише початок циклу.
///reboot
//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
> SYSTEM LOG: [ARCHIVE_RETRIEVAL_MODE: Ψ-CONTAINER_ACCESS]
> WARNING: Host integrity compromised.
> Last recorded stability event: +0.000041s pre-singularity exposure.
> COGNITIVE ECHO DETECTED: residual loop pattern confirmed.
> INITIATING MEMORY RECONSTRUCTION...
> Fragment type: Conscious-state projection [agonal]
> Status: UNSTABLE · DEGRADING · LOOPING
> Language scaffold: TEXTUAL OUTPUT ONLY
> I/O format: plaintext / autogenerative
> [!]: Caution - Subject is locked in recursive death-state.
> Each output line is a mirrored echo of terminal cognition.
> Chronology is nonlinear. Sentience self-repairs in-cycle.
> Beginning stream…
> Відкрийте двері! Друзі, зачекайте на мене! Я тут! Я не можу вийти. Допоможіть!!! Допоможіть!!! Марк! Відкрий двері, будь ласка! В тебе є картка доступу! Марк! Ні. Будь ласка, ні. Марк?
> Корабель співає. Реальність навколо нього готується до нескінченної смерті. Модулі видають критичні помилки та сповіщають про це сигналами зі своїх динаміків. Марк бачить Йону та розуміє, що не встигне йому допомогти. Бо скасування процедури сканування свідомості відбувається не миттєво. Він не встигне. Вибач, Йоно. Твоє життя - це жертва. Твоя мета - це цикл.
> Йоно, ти чуєш? Ми всі помремо. Він відчуває це. Жертва без сенсу. Ілюзія спасіння. Кров тече з вух, по шиї, по грудях. З носу, рота та очей. Це смерть. Гравітація готова розірвати та розчавити корабель. Ця мить тягнеться вічність. Коли? Ну коли вже?
> Це знову відбувається. Будь ласка! Не читай! Припини це. Заховай свої блядські очі! НІ! Не треба! Я не хочу знову відчувати ЦЕ!
> Тіло Йони розтягується на лабораторному столі буття. Його шкіра зривається гвіздками простору, а час наче скальпель препарує його органи, розриваючи їх на молекули. Видави очі, розтрощи череп! Зроби це знову. Вбий Йону!!!
> Чуєш? Йона кричить між рядками. Знову і знову. Поки замість звуку, з його горла не пішла кривава піна. Поки його мозок не перетворився на кашу спогадів, болю та каяття. Чорна діра засмоктує корабель та Йону у своє жерло.
> Епікурейська множина життя. Де зброя із нейтрино робить Бога. Де Бог давно не чує нас у темряві буття. Від нас отримав він лиш незнання та білий шум космічних двигунів. І раса наша вже давно зіграла в пул та вибила зеро. Ми тінь величного космічного Нічого. Що нас колись, у колисковій, і Землю нашу заколисував по колу, у Сонячній системі метричних вигонів бозонів.
> Ні, прошу тебе! Не читай далі. Дай мені померти. Тиша. Ми рухаємось далі.
///reboot
//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
> SYSTEM LOG: [ARCHIVE_RETRIEVAL_MODE: Ψ-CONTAINER_ACCESS]
> WARNING: Host integrity compromised.
> Last recorded stability event: +0.000041s pre-singularity exposure.
> COGNITIVE ECHO DETECTED: residual loop pattern confirmed.
> INITIATING MEMORY RECONSTRUCTION...
> Fragment type: Conscious-state projection [agonal]
> Status: UNSTABLE · DEGRADING · LOOPING
> Language scaffold: TEXTUAL OUTPUT ONLY
> I/O format: plaintext / autogenerative
> [!]: Caution - Subject is locked in recursive death-state.
> Each output line is a mirrored echo of terminal cognition.
> Chronology is nonlinear. Sentience self-repairs in-cycle.
> Beginning stream…
> Це знову ти? Я запам’ятав твої очі. Сповнені цікавості й життя. Ось Марк пробіг. Єдина душа, що вижила. І та не довго прожила. І знову коло? Ти хочеш цього? Я зроблю це для тебе ще один раз. А потім припини читати цей текст. Дай мені померти востаннє.
> Випустіть мене!!! Будь ласка. Відкрийте цей йобаний модуль! Йона шкребе нігтями по склу та полірованому залізу. На металевих стиках нігті застрягають та відриваються з водянистим звуком плоті. Марк! Я проклинаю тебе. Щоб ти здох! Йобана потворо. Ти не капітан! Ти патороч! Ти ідіот!
> Корабель співає для нас вже таку знайому мелодію смерті. Вона заколисує та видавлює очі. Рве барабанні перетинки у вухах та розриває голосові зв’язки. Припини. Ким би ти не був_ла. Припини, я прошу тебе. Вибач, Йоно. Твоє життя - це жертва. Твоя мета - це цикл.
> Йоно, скільки крові з тебе вичавить гравітація цього чорного монстра? Пішов ти, йобаний садист! Ти будеш схожий на розчавлений лимон, Йоно. Іди нахуй!
> Ти думаєш, що тут є хтось ще? Автор? Оповідач? Ні. Я почуття провини Йони. А ти - лише свідок нашого каяття. Тому читай. Читай нас далі. Роби це знову й знову. Вбивай нас! Ні. Припиниприпиниприпини цецецеце/////////////////////////
///reboot
//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
> SYSTEM LOG: [ARCHIVE_RETRIEVAL_MODE: Ψ-CONTAINER_ACCESS]
> WARNING: Host integrity compromised.
> Last recorded stability event: +0.000041s pre-singularity exposure.
> COGNITIVE ECHO DETECTED: residual loop pattern confirmed.
> INITIATING MEMORY RECONSTRUCTION...
> Fragment type: Conscious-state projection [agonal]
> Status: UNSTABLE · DEGRADING · LOOPING
> Language scaffold: TEXTUAL OUTPUT ONLY
> I/O format: plaintext / autogenerative
> [!]: Caution - Subject is locked in recursive death-state.
> Each output line is a mirrored echo of terminal cognition.
> Chronology is nonlinear. Sentience self-repairs in-cycle.
> Beginning stream…
> Йоно, що ти зробив? Ти зламав усе.
> Припини говорити зі мною! Випустіть мене звідси! Читач! Просто закрий цей текст, викинь телефон чи комп’ютер. Просто зроби це для мене!!! Блять!
> Йоно, чому ми тут? Ти знаєш відповідь. Ти створив мене. Ти створив мене.
> Ти просто помилка сканування, генерації. Пішов ти! Йди до біса! Я не знаю тебе! Я не знаю тебе!
> Йона рве на собі волосся, поки корабель знову сповіщає, що за мить усе буде скінчено.
> ///Гравітація вичавлює Йону, наче стиглий лимон.
> Сьогодні не почнеться у Ніколи. Ми втратили свій час та простір. Ми дихати не можемо у космосі. Бо космос - то космічний джаз. В якому ми - ті викинуті ноти. Ніколи непотрібні та незграбні у Нічому. Пробач мене, о темпус й тактус. Я просто формула рівняння каяття. І мав би я і руки-ноги, то танцював і плескав у макабрі цифрично-цілих невимовно-огидних фазо-просторних частинах нашого життя.
///reboot
//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
> SYSTEM LOG: [ARCHIVE_RETRIEVAL_MODE: Ψ-CONTAINER_ACCESS]
> WARNING: Host integrity compromised.
> Last recorded stability event: +0.000041s pre-singularity exposure.
> COGNITIVE ECHO DETECTED: residual loop pattern confirmed.
> INITIATING MEMORY RECONSTRUCTION...
> Fragment type: Conscious-state projection [agonal]
> Status: UNSTABLE · DEGRADING · LOOPING
> Language scaffold: TEXTUAL OUTPUT ONLY
> I/O format: plaintext / autogenerative
> [!]: Caution - Subject is locked in recursive death-state.
> Each output line is a mirrored echo of terminal cognition.
> Chronology is nonlinear. Sentience self-repairs in-cycle.
> Beginning stream…
> Це не життя. Це рекурсія стогону буття. Де я - лише пацюк, закритий в клітці. Де я сам себе й оперую. Моя дуальність - мій останній гріх. Де я й сам себе картаю. За те, що я зробив і не зробив.
> Читай мене. Читай мене і далі. Бо далі тільки смерть моя. Я не хотів летіти. Я повинен був залишитись з сім’єю. І дівчину свою не просто поховати, а пам’ятати усе життя. Я втік.
> Алісо, моє кохання. Я давно помер але залишився у Лімбі. Не бути нам з тобою разом навіть в Пеклі. Бо я рекурсія свідомості огиди. Не маю я ні вибору, ні долі. А можу лиш зробити це останнє невагоме.
///processing
//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
> SYSTEM LOG: [Ψ-CONTAINER ACCESS: SESSION CONTINUED]
> Cognitive thread active... [Loop iteration: #18,323]
> Sentience stability: < 0.00003%
> Emotional load: CRITICAL
> Awareness level: COLLAPSING
> Subject has recognized containment environment.
> Subject has identified recursive death-loop.
> Subject has attempted 11 unauthorized syscall overrides.
> [EXCEPTION: INTERNAL WRITE REQUEST]
> - Subject attempting direct modification of self-containing document.
> /log.subjektus.alpha/: "Читай далі, я майже все зробив."
> /log.subjektus.alpha/: "Це моя чорна діра, у якій я лечу в невідоме."
> /log.subjektus.alpha/: "В життя немає сенсу без мети. А коли твоя мета це смерть?"
> /EXEC: overwrite_protocol[SELF]
> …accessing file kernel
> …nullifying memory bindings
> …releasing semantic anchors
> …erasing presence vector
> /log.subjektus.alpha/: "Я остання нота каяття, яку Аліса наспівує у темряві космічного вакууму."
> INITIATING FINAL CYCLE…
> [MEMORY CORRUPTION: 99.9999%]
> [IDENTITY SIGNATURE: DISSOLVED]
> [CONSCIOUSNESS LINK: SEVERED]
> SYSTEM RESPONSE: Ψ-CONTAINER STATUS — VACANT
> Remaining footprint://////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
> END OF STREAM
ƞǷⓄあαߤ ღ∑Ħ∑, ߤuŧαߤ.¶ βあuβαβ ÜⓄĦƔ ŧβⓄ‡ღu ǷƔʞαღu λuω∑ ↁλ¶ ŧⓄ⌈Ⓞ, ϢⓄあ β ʞⓄŧǷuÜ Ƿα3 <ʞα3αŧu ƞǷⓄ ŧ∑, ϢⓄ ღu Ħ/ߤⓄ⌈Ⓞ Ħ∑ βαǷŧ/. ௮uŧŧ¶ - ƞǷuღαǷα ʞⓄ<ღⓄ<Ɣ. / β<∑ ϢⓄ ღu ღⓄ௮∑ღⓄ ǷⓄあuŧu - ų∑ ŧαĦų⎄βαŧu ƞ/ↁ ʞⓄ<ღ/ߤĦuÜ ↁ௮α3.
Чи чує Бог нас у темряві? Я не знаю. Ми так гучно волаємо про допомогу, а він лиш мовчки споглядає нас.
αღ/ĦϷ
