Крізь печаль,
Погляну на тебе
Брудна шерсть,
А в очах — кришталь.
Сумно сьогодні,
Не тримаю я долю,
Незнайомця, дорогою минаю,
Дорога в тишині.
А ти все лежиш
У будці цегляній,
Споглядає зіницею
З хворобливою втомою.
Свято зіграють
В глибині дворів,
Акорди пусті,
Шлунок нижче опустився.
До пустої водойми
Непроханих гостей.
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Пісні, які об'єднують.
В черговий раз я закинула у твіттер свої страждання з плануванням повісті, й мені сказали, що у мене красиві схемки, якими треба ділитися. Саме це я і робитиму в цій статті.
Пісні, які об'єднують.
В черговий раз я закинула у твіттер свої страждання з плануванням повісті, й мені сказали, що у мене красиві схемки, якими треба ділитися. Саме це я і робитиму в цій статті.
