Крізь печаль,
Погляну на тебе
Брудна шерсть,
А в очах — кришталь.
Сумно сьогодні,
Не тримаю я долю,
Незнайомця, дорогою минаю,
Дорога в тишині.
А ти все лежиш
У будці цегляній,
Споглядає зіницею
З хворобливою втомою.
Свято зіграють
В глибині дворів,
Акорди пусті,
Шлунок нижче опустився.
До пустої водойми
Непроханих гостей.
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Від пошуку до розвитку: кроки для відкриття власних талантів. Надихайтеся, пробуйте нове та перетворюйте свої природні здібності у виняткові навички.
Тануть страхи і жахіття всі видаються сном, сніг - порятунок, як дев'яносто перший псалом.
Від пошуку до розвитку: кроки для відкриття власних талантів. Надихайтеся, пробуйте нове та перетворюйте свої природні здібності у виняткові навички.
Тануть страхи і жахіття всі видаються сном, сніг - порятунок, як дев'яносто перший псалом.
