чи боляче мені від негативу,
чи весело коли його нема?
я відчувала все своє нікчемне тіло,
яке шукало вихід, хоч страшна пітьма.
вона нестримно бігло до НЕволі,
воно благало випустити в світ,
проте лише в кінці ЙОГО промови,
воно збагнуло, що це був хитрезний хід.
чи дошкуляло мені тіло після цього,
чи відчувала я хоч м’яз в своїй руці?
гадаю, ні, воно не мало волі
кричати чи втекти кудись від всіх.
тож, негатив чи радість - нема сенсу,
це все неволя створена у сні,
яка обмежує мої тілесні спроби
хоча якось заявити про цей біль.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 4 вересня
Більше від автора
ділей розміром в життя
надто буденно для творчості
Теми цього довгочиту:
Віршізупинися!
передихни.
Теми цього довгочиту:
Поезіябайдужість
болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяДао Хаосу
І якщо всередині нас дійсно чорні діри, незбагненні сингулярності, то і діємо ми як вони — відчайдушно прагнемо притягнути світло, але всередині стискаємо його до абсолютної чорноти. Поглинаємо світло у пітьму свідомості.
Теми цього довгочиту:
БлогТеми цього довгочиту:
Вірші
