уві сні чи наяву?

чи боляче мені від негативу,
чи весело коли його нема?

я відчувала все своє нікчемне тіло,
яке шукало вихід, хоч страшна пітьма.
вона нестримно бігло до НЕволі,
воно благало випустити в світ,

проте лише в кінці ЙОГО промови,
воно збагнуло, що це був хитрезний хід.

чи дошкуляло мені тіло після цього,
чи відчувала я хоч м’яз в своїй руці?
гадаю, ні, воно не мало волі
кричати чи втекти кудись від всіх.

тож, негатив чи радість - нема сенсу,
це все неволя створена у сні,
яка обмежує мої тілесні спроби
хоча якось заявити про цей біль.