САМОТНІСТЬ
(рондель)
Тиша дарує мені глибину,
Вмію читати самотності знак.
Думка прозора стискає, однак
Знаю: навряд чи її омину.
Ніби у храмі своєму зі сну,
Сяє беззвучність, неначе маяк.
Тиша дарує мені глибину,
Вмію читати самотності знак.
З темряви кличу примхливу весну,
Серед красивих осінніх відзнак,
Вічно шукаю свій шлях мов хижак,
Та обираю стезю мовчазну.
Тиша дарує мені глибину.
Автори: Мирослав Манюк
Артур Курдіновський
24.09.2025
БЕЗ СЛІВ
ЖИТТЯ БЕЗ КОХАННЯ
ЖОВТЕНЬ 2025
Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.
Відчуття утрати, яке тонко контрастує з погодою, яка пронизує частку що болить та мовчить, на прохання про серце, змовкне танцем сповідним.
Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.
Відчуття утрати, яке тонко контрастує з погодою, яка пронизує частку що болить та мовчить, на прохання про серце, змовкне танцем сповідним.
