Друкарня від WE.UA

САМОТНІСТЬ

САМОТНІСТЬ

(рондель)

Тиша дарує мені глибину,

Вмію читати самотності знак.

Думка прозора стискає, однак

Знаю: навряд чи її омину.

Ніби у храмі своєму зі сну,

Сяє беззвучність, неначе маяк.

Тиша дарує мені глибину,

Вмію читати самотності знак.

З темряви кличу примхливу весну,

Серед красивих осінніх відзнак,

Вічно шукаю свій шлях мов хижак,

Та обираю стезю мовчазну.

Тиша дарує мені глибину.

Автори: Мирослав Манюк

                Артур Курдіновський

24.09.2025

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

98Довгочити
1KПерегляди
3Підписники
На Друкарні з 16 липня 2025

Більше від автора

  • РЕПОРТЕР

    РЕПОРТЕР

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • УЯВА

    УЯВА

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ШКОДА ВІД СНУ

    ШКОДА ВІД СНУ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • Мої вірші

    Усім привіт! Мене звати Владислав. Останнім часом я пробую нові хобі, і одним із них є написання віршів, англомовних!!! Сподіваюсь, хтось це помітить.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Річки

    Очі мої стікають річками

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Це життя

    У тиші густій, невимовно болючій Сповзаєш по стінам краплинами бруду Ти плачеш, кричиш, та не будеш почута Ти будеш покинута, будеш забута...

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Мої вірші

    Усім привіт! Мене звати Владислав. Останнім часом я пробую нові хобі, і одним із них є написання віршів, англомовних!!! Сподіваюсь, хтось це помітить.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Річки

    Очі мої стікають річками

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Це життя

    У тиші густій, невимовно болючій Сповзаєш по стінам краплинами бруду Ти плачеш, кричиш, та не будеш почута Ти будеш покинута, будеш забута...

    Теми цього довгочиту:

    Вірші