САМОТНІСТЬ

САМОТНІСТЬ

(рондель)

Тиша дарує мені глибину,

Вмію читати самотності знак.

Думка прозора стискає, однак

Знаю: навряд чи її омину.

Ніби у храмі своєму зі сну,

Сяє беззвучність, неначе маяк.

Тиша дарує мені глибину,

Вмію читати самотності знак.

З темряви кличу примхливу весну,

Серед красивих осінніх відзнак,

Вічно шукаю свій шлях мов хижак,

Та обираю стезю мовчазну.

Тиша дарує мені глибину.

Автори: Мирослав Манюк

                Артур Курдіновський

24.09.2025

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

71Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 16 липня

Більше від автора

  • ПРАВО БЕЗ СИЛИ

    ПРАВО БЕЗ СИЛИ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ЗУСТРІЧ ДОЛІ

    ЗУСТРІЧ ДОЛІ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ВЛУЧАННЯ

    ВЛУЧАННЯ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Не чипай мене

    І більше не чипай мене,ти зовсім втратила це право.в моїх думках - нема тебе.таких як ти це не займало.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | \ | цикл “Ґаттака“

    Цей вірш про те, як патріотизм і боротьбу перетворюють на показуху й керовану агресію. Люди пʼють, лютують і вірять у лозунги, не помічаючи, що їх давно тримають на повідку. Під прикриттям героїзму їх штовхають на ще один вибух.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Не чипай мене

    І більше не чипай мене,ти зовсім втратила це право.в моїх думках - нема тебе.таких як ти це не займало.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | \ | цикл “Ґаттака“

    Цей вірш про те, як патріотизм і боротьбу перетворюють на показуху й керовану агресію. Люди пʼють, лютують і вірять у лозунги, не помічаючи, що їх давно тримають на повідку. Під прикриттям героїзму їх штовхають на ще один вибух.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія