Мрія

О мріє потаємна, чому так боляче мені,

Чому полиши мене, сни тихі і легкі,

Як все так обернулось, у чорні ламані краї,

Гострі і дрібні вони пронизують кістки,

Зливаються в чорні субстанції,

Не зоставляючі й краплі дистанції,

Відчувши єдність - починають великі руйнації,

Визиваючи в мене припадки фрустрації,

Їм байдужі мої поневіряння,

Їх цікавлять лише мої страждання,

Їм не потрібен великий наказ,

Вони роблять так щоб світ процвітав,

Я не потрібен у цьому живому,

Не знайти мені тут, гаму кольорову,

Не відчути мені крихкість кінця,

Не доторкнутись до майбуття,

Людське тепло не знайду в собі,

Не подарую його я живим,

Мертвим воно не потрібно повік,

То що ж робити мені — скажи?

Мрію про смерть скоро денну,

Таку як в Ромео й Джульєті,

Таку як Шекспір описав,

Таку про яку не напише вандал.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Саурс
Саурс@saurs

666Прочитань
7Автори
18Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Шмат від куска

    Мене пробирає гнітючий біль

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Рибки Кої

    Дві риби плавають в ставу

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Кульки з молоком

    Два ліхтаря світило на дорозі

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається