Друкарня від WE.UA

Шмат від куска

Мене пробирає гнітючий біль,

Я про нього забув був на десять хвилин,

Він кружляє довкола суворих днів,

Жалючий й терпкий розгорається гніт,

Як отрута повільна він огорта,

Душу і тіло моє він зжима,

Я ціпінію від нього як немовля,

Первозданного страху це почуття.

Моменти між тортурами життя - найважчі,

Бо залишають тебе наодинці з думками,

Коли воно вивертає твої внутрощі - ти відчуваєш вагомість буття, а без цього як шмат від куска.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Саурс
Саурс@saurs

32Довгочити
1.2KПерегляди
19Підписники
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня 2023

Більше від автора

  • Рибки Кої

    Дві риби плавають в ставу

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Кульки з молоком

    Два ліхтаря світило на дорозі

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Місток з граніту

    Кров досі серце качає

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія