На вокзалі

Люблю вокзали, це протиречиво
Але вони захоплюють мою увагу миттєво
Своїм наповненням, різних видів людей
Якщо не звертати весь погляд на безхатьків
Можна побачити найліпше з наявного
Людей, в очах яких палають амбіції
Чи розбитих до вогняного болю істот
Спитаєш час - підкажуть шепочучи
Спитаєш, а як ви? - розплачуться голосуючи
На вокзалі ти побачиш оголених душ
Без можливих прикриттів
Без дорогих шуб, уявного керування
І стальної виваженості життя
У черзі до безоплатного нужника всі на рівних
У цій цікавій галактиці не існує билої моралі

(я)

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ярема з божевільні
Ярема з божевільні@potikchogos

431Прочитань
13Автори
12Читачі
На Друкарні з 26 жовтня

Більше від автора

  • 8 березня. Свято весни, краси і жіночності

    Дякую за те, що в свої 16 мої батьки не шукають мені “вигідного” чоловіка. Дякую, що не маю дитини і не зобов’язана її мати. Дякую, що я можу здобувати якісну освіту на спеціальності своєї мрії, маючи величезну кількість можливостей у житті

    Теми цього довгочиту:

    8 Березня
  • Дід Донецької фотографії - Марко Залізняк

    Сьогодні я дібралась до видатної особи свого міста Покровська і всієї Донеччини! Запрошую до прочитання тексту про Марка Залізняка, того, хто знімав на власний об'єктив всі події Першої світової, Голодомору і навіть розкуркулення

    Теми цього довгочиту:

    Покровськ
  • Відгук на <<Чорного ворона>> Василя Шкляра

    Ділюсь своїми чесними враженнями про книгу, можливо хтось так само, як і я перед читанням, зараз шукає відгуки людей про <<Залишенця>> або ж <<Чорного ворона>>

    Теми цього довгочиту:

    Відгук Про Прочитане

Вам також сподобається

  • v.b | полин | цикл “ретроград”

    Ти поступався, мовчав, заспокоював — поки не залишився без себе. Не зраджений, не знищений — просто витертий. І тепер ідеш далі, не знаючи, чи ти ще є — чи вже просто функція в чиїйсь конструкції.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (1)

сподобалось, але, як на мене, все ж таки краще безхатьки ніж “люди, в очах яких палають амбіції”

Вам також сподобається

  • v.b | полин | цикл “ретроград”

    Ти поступався, мовчав, заспокоював — поки не залишився без себе. Не зраджений, не знищений — просто витертий. І тепер ідеш далі, не знаючи, чи ти ще є — чи вже просто функція в чиїйсь конструкції.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія