Море пропащих почуттів…

Серед моря океан,

Переплутаний шляхами,

Ти пливи та шукай,

Незнаними кругами.

Колір темніє, наче бузок,

Кохання більшає за один крок,

Прокинься ти та пам'ятай,

Дзеркало надії ти відшукай.

Кохались ми без тями,

Тими темними ночами,

Що зірка з неба впала,

Та серце тріснуло у нас...

То переворотний час!

Ти блукай, мене знайди,

Ти почуєш мої сліди,

Просто ти мене знайди, знайди.

Нитки простягнуті навколо,

Я ніби той моток з любові,

Що тільки рветься всякий час.

Зізнайся ти, якщо хоч раз,

Любив когось до без тями.

Звільни мене з сльозами,

Відчуй ти біль, який зазнав,

Весь світ оцей в скорботі.

Копай та рий,

Та все шукай!

Знайди мене,

Та не покидай,

Шукай, шукай, я все знайду,

Тебе навіть на краю...!

Птахи ці дикі обклювали,

Відчуй ти біль, який зазнали.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дмитро
Дмитро@elkezxx

31Прочитань
0Автори
0Читачі
Підтримати
На Друкарні з 22 травня

Більше від автора

  • Почуття

    Я тебе дуже сильно кохаю...

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Вірші

    мої почуття, то нове життя

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Кров та смерть

    Смерть завжди жахлива, але для деяких, вона сенс життя

    Теми цього довгочиту:

    Темне Фентезі

Вам також сподобається

  • Жити

    Сидів, рефлексував, потім встав і пішов курити. Поки курив, з підвіконня взяв книгу віршів Іздрика, і дуже вдохновився обкладинкою. Щось стукнуло в голову, вернувся на диван та написав таке:

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Жити

    Сидів, рефлексував, потім встав і пішов курити. Поки курив, з підвіконня взяв книгу віршів Іздрика, і дуже вдохновився обкладинкою. Щось стукнуло в голову, вернувся на диван та написав таке:

    Теми цього довгочиту:

    Вірші