ПОДОРОЖ ДО СЛОВА
(рондель)
Мов вітрило, душа у поезію йде,
У притишену гавань римованих мрій.
Де зникає постійно життя перегній
І ця подорож знову до слова веде.
Я шукав між людьми, та знайшов хтозна-де
Свою Музу й відразу віддався я їй.
Мов вітрило, душа у поезію йде,
У притишену гавань римованих мрій.
Тут не треба змагатись, хто кращу знайде
Непідступну ту риму у думі своїй.
Мені слово — опора, для рими я свій.
Не дарма вже натхнення у гавані жде,
Мов вітрило, душа у поезію йде.
Мирослав Манюк
12.09.2025
