Друкарня від WE.UA

ЧУЖИЙ ЕДЕМ

ЧУЖИЙ ЕДЕМ

У сусіда садок розквітає,
а твій раптом здається пустим.
І чужий урожай достигає,
тільки твій недозрілий, гіркий.

Підглядаєш знов крізь огорожу,
та рахуєш чужі здобуття.
Все своє вже не тішити може,
бо в сусіда родюча земля.

Поки міряєш зайве багатство,
забуваєш про власну весну.
Промінявши свободу на рабство,
ти втрачаєш життєву красу.

За парканом Едему немає,
там своїх вистачає турбот.
Тільки ти цього зовсім не знаєш,
бо занедбаний власний город.

Міг би мати ти свій власний світ,
та чужий затуляє твій зір.

Мирослав Манюк
16.11.2026

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

118Довгочити
2.3KПерегляди
4Підписники
На Друкарні з 16 липня 2025

Більше від автора

  • ЛЮТЬ

    ЛЮТЬ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ВУЛИЦІ КІОТО

    ВУЛИЦІ КІОТО

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | типографія.друк.вигнанець | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — про втому жити серед тих, для кого існують лише табори: або чорне, або біле. Про байдужість до складних людей і ненависть до нейтральних. Тут немає місця тихим голосам — лиш вимога вибрати бік, навіть якщо ти не з них.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | типографія.друк.вигнанець | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — про втому жити серед тих, для кого існують лише табори: або чорне, або біле. Про байдужість до складних людей і ненависть до нейтральних. Тут немає місця тихим голосам — лиш вимога вибрати бік, навіть якщо ти не з них.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія