** Я хочу запитати, **
** Як радість здобути **
** Щоб не розійшлись, **
** Наші листівки **
** По однойменних аркушах паперу, **
** Зі втечею в кінці **
** В оточенні минулорічної листви, **
** Із всесвітом болю та смутку **
** Закарбовані вирізом на деревці, **
** Паростями розбитої чашки. **
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Вірш сповнений емоціями, притаманними подіями, що цільно закріплені за якимось місцем. Тим місцем, з яким ми асоціюємо подію, чи то зірки, чи сповнена любові, людина.
Чимало людей звертались до психологів, але чи дійсно шкільні психологи достойні спеціалісти?
Чимало людей звертались до психологів, але чи дійсно шкільні психологи достойні спеціалісти?
