У тиші ночі зорі мерехтять,
Шепочуть казку, тихо миготять.
Вони про мрії, що летять у даль,
Про світло, що долає навіть жаль.
Танцює місяць в хмарах мов у сні,
Гойдає вітер віти на сосні.
А десь у серці тихо ожива
Надія щира – вічна і жива.
У тиші ночі зорі мерехтять,
Шепочуть казку, тихо миготять.
Вони про мрії, що летять у даль,
Про світло, що долає навіть жаль.
Танцює місяць в хмарах мов у сні,
Гойдає вітер віти на сосні.
А десь у серці тихо ожива
Надія щира – вічна і жива.
Коли в пітьмі, здається, все затихло,
Ніч розгортає темний плащ,
Україна, серце вогняне,
У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.
У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.