Друкарня від WE.UA

Паросток надії

Коли в пітьмі, здається, все затихло,

І світло сховалось за мрякою днів,

Тоді надія в серці розцвітає тихо,

Мов паросток, що прагне до світів.

Не бійся падінь, не бійся поразки,

Бо кожна сльоза – це лиш крок до мети.

Надія – це сонце, це віра, це казка,

Що навіть у бурю допоможе йти.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мія Холт
Мія Холт@Mia_Holt

4Довгочити
41Перегляди
На Друкарні з 17 листопада 2024

Більше від автора

  • Шепіт вічної зорі

    У тиші ночі зорі мерехтять,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Тіні ночі

    Ніч розгортає темний плащ,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Від серця до неба

    Україна, серце вогняне,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Це також може зацікавити:

  • Нездатний

    Поганий віршик зневіреної людини. Крик в нікуди. Здаватися - страшно. Боротися - боляче

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • “ Поглянемо на небо “

    Погляд щось скаже, коли світ замовчить. Важливе, трагічне. Тільки не сьогодні, не в загублені години, відчуття тривожить. Правда болю голови, впертість привела до миті, невловимо особлива любов.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Нездатний

    Поганий віршик зневіреної людини. Крик в нікуди. Здаватися - страшно. Боротися - боляче

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • “ Поглянемо на небо “

    Погляд щось скаже, коли світ замовчить. Важливе, трагічне. Тільки не сьогодні, не в загублені години, відчуття тривожить. Правда болю голови, впертість привела до миті, невловимо особлива любов.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми