"Куріння шкідливе для твого здоров'я, але не страшно, ти вже мрець"
Твої цигарки, наче поганий секс. Без емоцій та зобов'язань. Без аромату кохання та шепіту у темряві. Наче секс у підворітті, біля брудної калюжі, на публіці котів зі скуйовдженим хутром. Наче секс у вбиральні на АЗС, де на стінах хтось залишив повідомлення нащадкам.
"Ми всі помремо"
Після тебе, кожного вечора, починається бронхіальний синдром. Задихаючись, милуюсь нічним містом, бо як бродячий пес, не можу знайти собі прихисток. Задивляюсь у кожне яскраве вікно, шукаю комфортного місця для смерті. Мої блохи—це твоє кожне освідчення у коханні. Як витягти їх зі своєї голови? Вони сипляться з моїх вух, носа та роту. Я переповнений порожніми обіцянками та гидотним смаком ванільних парфумів.
"Електромаса на нулі, а полімери в серці"
У моєму мозку хтось проклав дроти, імпульси стимулюють центральну нервову кору. У гіппокампі встановлені конденсатори, іноді вони горять. Не вивозять на пікофарадах, тому й спогади про тебе у рефлексивних отворах. Хотів би залити у череп діелектрик: все для того, щоб більше ніколи не чути "остання цигарка для тебе". Дроти виходять з мого черепу та під'єднуються до світової павутини, у марних спробах знайти тебе.
"кохайтеся чорнобриві, та не з уїбанами"
Згоден, цей роман був загальним провалом. Проваллям, яке першим подивилось на нас. Ніцше проїбався всюди, вважаючи, що влада—останній рубікон надлюдини. Це маячня. Останній рубікон—це вибір: їхати опісля тваринного сексу додому, чи лишитися у твоєму ліжку. Порожнеча засмоктує нас у вир несказаних слів, придушення емоцій та вад скаліченого характеру людини. Сартр лох до першого скандалу, до першої репліки "може закінчимо все це", "може єдине, чого я б хотіла, це тільки емоції".
"Кашляючий Ед помер від пневмонії, туберкульоз не встиг на останній потяг"
Люди егоїстичні, не навчені тому, що життя, насправді, це клаптик паперу, який прилип до твого черевика на вулиці. А насправді гарний роман можна написати лише тоді, коли ви поєднуєте ці клаптики у сторінки, насичуючи їх змістом та ідеєю.
"Насправді, ми всі давно померли "
"Світом керують рептілоїди"
"Кучма їблан"
"A.S.A.P. SanAndreas"
"LA bitches gang"
"Netorare oyakodon recipes"
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Одкровення (2021)
Я людина? Що визначає мою свідомість, як показник цілісності? Я-жива істота і я-особистість? Немає мені спокою до тих пір, поки існує розум мій. І бажання мої – лише абортований плід давно покійної ретроспективи. І що таке Пекло?
Теми цього довгочиту:
ПрозаЛімб
Космічна драма про втрачені можливості
Теми цього довгочиту:
Проза3
У моєму маленькому містечку три будинки та один магазин. Містечко стоїть у зимовому полі, кільцем загнане великими деревами. Немає заводів, немає підприємств. Але мешканців завжди більше, ніж домівок.
Теми цього довгочиту:
Письменництво
Вам також сподобається
У моєму саду
Усі митці трохи стервятники, ми використовуємо все, що можемо: біль, страхи, власні та чужі, навіть трагедію. Цинічно? Може й так.
Теми цього довгочиту:
ОповіданняЗагадковий Ліос. Глава 4. У печерах
Продовження пригод Олекси на загадковому острові Ліос
Теми цього довгочиту:
ПрозаТеми цього довгочиту:
Вірші