"П'ятниця Що Переслідує"
Історія з присмаком какао і відчуттям, що один-єдиний день не хоче тебе відпускати. Але рано чи пізно доведеться визнати неминуче та зробити правильний вибір.

Історія з присмаком какао і відчуттям, що один-єдиний день не хоче тебе відпускати. Але рано чи пізно доведеться визнати неминуче та зробити правильний вибір.

Знецінення не така проста штука, як ми його знаємо. Це не лише захисний механізм у спілкуванні через приниження своїх або чиїхось досягнень, а значно глибші поведінковові механізми які формують і характер і подальші стосунки у сімях та родинах.

Історія про те, як у житті людини сталася подія, вплив якої можна порівняти з вибухом бомби. У результаті вона намагається не розвалитися остаточно, хоча фізично й психічно перебуває на межі. І достатньо зробити лише один неправильний крок — і все

Історія про те, коли ти опиняєшся на перехресті і маєш обрати один із шляхів. Від цього вибору залежить, яким буде твоє майбутнє. І тут постає питання: як саме зміниться твоє життя.

Несподівано вийшла цікава розмова з чатом GPT, що відкрила мені певні цікаві психологічні моменти. А саме: чому поганих чоловіків "приваблюють" травмовані жінки? Чому це - не зовсім романтичний інтерес і точно не початок кохання? П.с. розмову майже не редагувала.
Історія про те, як єдина думка призводить до тиші, що поступово й непомітно руйнує все, що ви створили. І єдиний варіант, який у підсумку залишається — це вибрати менше з двох зол.

Підсумки із особистого досвіду та багатьох історій клієнтів.

Деякі роздуми про те, чому людей так тягне до страждань, а не до роботи над собою.

Більшість людей не вчилося мистецтву слухання, але практично всі ми хочемо отримати це від інших (ми хочемо щоб нас почули). У цій статті є цікаві думки з практики психотерапії про те, що саме треба зробити, щоб після спілкування з нами інша людина відчувала емоційний підйом.

Подбати про людину – це не означає дати їй те, що у вас є, що ви можете дати. Подбати про людину – це дати їй те, чого вона дійсно хоче, чого потребує на даний момент. В першому випадку не складно поділитися своїм, тим, що у нас і так є, що ми вміємо. В іншому - напружитися

Моїй Бабусі завжди не вистачало поличок. Вона просила Дідуся зробити їй ще. Дідусю це робити не хотілось. Починались дебати і поличка зʼявлялась не скоро. Я дивилась на це, як на комедію. А тепер, мені теж потрібна поличка! 🙃 А що якщо?.. Прикрутити поличку самій!?..

Стосунки закінчуються тоді, коли двоє перестаютьспілкуватися.Ділитися новинами, радостями і печалями. Задавати питання, цікавитисяодин одним. Обговорювати різні теми, вирішувати, а не замовчувати, конфлікти

Стосунки з близькими людьми можуть бути джерелом великої радості, але водночас вони можуть викликати труднощі й напругу. Важливо навчитися будувати і підтримувати здорові взаємини, розв'язувати конфлікти і проявляти емпатію.

Буває, так вже хочеться кохання, красивих стосунків, усіх цих метеликів і ніжних, особливих почуттів та емоцій... Але от внутрішньої готовності немає. Як же дізнатися, що вже можна?

1. Однієї любові недостатньо. Важлива ще й сумісність. Любов - це емоційний, хвилюючий і дуже різноплановий процесс. А сумісність дуже логічна за своєю суттю.

Є дуже погана новина, - люди не змінюються, змінам підлягає лише їхня поведінка в залежності від соціокультурного середовища. Безумовно, ми здобуваємо новий досвід, але більшість рішень все одно приймається імпульсивно, керуючись внутрішніми мотивами...

Будь-які стосунки неможливі без нормального діалогу. Думки, міркування, почуття, бажання, сумніви і підозри – завжди слід висловлювати. Закритість у стосунках може свідчити або про наявність психічної травми, або про те, що такі стосунки не варті того, аби їх продовжувати.

Любов - не хворобливий стан прив’язаності із самопожертвою, яку прийнято показувати у кінофільмах ( «психозна любов»), а здорові почуття, що спостерігаються у гармонійних пар, які будуються на взаємопідтримці, піклуванні, довірі та повазі, приправлені хімією гормонів...

Людина – творіння всесвіту, що має постійно рухатися вперед, долаючи перепони та розвиваючись, з кожним днем наближаючись до пізнання таємниць світу та свого творця. Якщо цього не відбувається – вона залишається на рівні примітивної тварини, біомаси...

Повага – це перш за все, рівність. Це той стан, коли ми ставимо свого партнера у рівень з собою, при цьому не оцінюючи за власними критеріями. Якщо енергії в мінусі, людина або сама стає агресором, або перетворюється на повну протилежність...

Слухаю вас, не перебиваючи
Письменник Любитель
Практик, а не теоретик