Одна з причин, чому закінчуються стосунки

Стосунки закінчуються тоді, коли двоє перестаютьспілкуватися.
Ділитися новинами, радостями і печалями.
Задавати питання, цікавитисяодин одним.
Обговорювати різні теми, вирішувати, а не замовчувати, конфлікти.

Навіть, коли здається, що вже все сказано, що все один про одного ви знаєте – це тільки здається.
Ми самі до кінця себе не знаємо, ми дуже мінливі, як інавколишній світ, тому завжди є про що говорити.

Так, інколи треба докласти певних зусиль, щоб почати, знайти якусь тему, але це можливо. Звісно, коли ухорошій комунікації (читай – стосунках) зацікавлені двоє. Бо один, як я люблю повторювати це своїм клієнта, нагадувати сама собі, частенькописати про це в постах, при всьому своєму бажанні, при всій своїй силі волі невивезе іншого та стосунки в цілому.

Ми всі хочемо взаємності, зворотніх активних дій та вдячності за свої зусилля. Так, буває, що інколи, один із пари потребує більше уваги тапідтримки, скажімо, коли хворіє чи ще якісь життєві труднощі. І тоді ми даємо івкладаємося більше, від душі. Але помилково вважати, що в подальшому ми не потребуватимемо такої ж віддачі від іншого - коли ситуація вже вирівняється іми будемо на рівних.  

Одна із причин, чому люди перестають ділится і щось про себерозповідати – вони відчувають, що це для них небезпечно. Наприклад, коли увідповідь можна почути критику, звинувачення, розчарування.

Або ж коли тебе часто перебивають і не дають довести думку до кінця. Зауважу,що не вийде – ніколи не перебивати, але це набагто легше переноситься, коли ви у довірливих і близьких стосунках, розумієте один одного. Тоді перебивання не сприймається як неповага і образа твоїх думок і почуттів. Щ

Ще один момент – коли не отримуєш емпатичного зворотнього зв’язку. Ми хочемо відчувати, що в цьому діалозі нас бачать і чують.

Ми не народжуємося з навичками хорошої комунікації та високим емоційнимінтелектом. Але це те, чому можна навчитися, що можна розвивати. Так, щоб звами хотілося і було приємно спілкуватися. А головне – позитивно впливало нарозвиток стосунків. Близьких, довірливих та безпечних для вас двох.   

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дружня психологиня
Дружня психологиня@j_korobenko

Тут спокійно та цікаво)

344Прочитань
0Автори
9Читачі
На Друкарні з 25 серпня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Психологія роботи 2.0. KrediHub розповідаємо разом

    Психологія роботи — це про внутрішню присутність. Ми занурюємося в сенси, втому, ролі та маски, які носимо щодня. Це чесна розмова про те, як не втратити себе у професії й залишатися живим навіть у найпотужнішому темпі.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Криза самоідентичності

    Цей жахливий період, коли ти, як за клацанням пальця, перестаєш розуміти, ким є. Ні, втрата цього розуміння відбувається поступово. Але усвідомлення втрати відчувається вже наприкінці, коли ти стоїш посеред пустелі зовсім голим і не розумієш, як тут опинився і що робити далі.

    Теми цього довгочиту:

    Думки
  • Як Бот-Психолог Допоміг Мені

    Я апатично відповідала на запити бота, не сподіваючись кінця болю. Але у грудній клітині почало зароджуватися тепло. Мені співчувають.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Психологія роботи 2.0. KrediHub розповідаємо разом

    Психологія роботи — це про внутрішню присутність. Ми занурюємося в сенси, втому, ролі та маски, які носимо щодня. Це чесна розмова про те, як не втратити себе у професії й залишатися живим навіть у найпотужнішому темпі.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Криза самоідентичності

    Цей жахливий період, коли ти, як за клацанням пальця, перестаєш розуміти, ким є. Ні, втрата цього розуміння відбувається поступово. Але усвідомлення втрати відчувається вже наприкінці, коли ти стоїш посеред пустелі зовсім голим і не розумієш, як тут опинився і що робити далі.

    Теми цього довгочиту:

    Думки
  • Як Бот-Психолог Допоміг Мені

    Я апатично відповідала на запити бота, не сподіваючись кінця болю. Але у грудній клітині почало зароджуватися тепло. Мені співчувають.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія