Начебто усе зрозуміло: спиратися на себе - орієнтуватися не на інших, а на себе.

В теперішні буремні часи, коли втрачаються звичні сенси, змінюються пріоритети і цінності, внутрішньо може штормити так, як ніколи раніше. .... І тоді вкотре питання: за що триматися?

Є кілька якравих симптомів: - у вас з’являється відчуття, що після спілкування з людиною (навіть об’єктивно приємного і хорошого) вам потрібен час для відновлення. Ви хочете заспокоїтися і прийти до тями. Відновити свої внутрішні ресурси;

Наприклад, тому що в той момент він чує не вас, а погрозу. Ваш біль для нього - не сигнал «зверни увагу», а ніби виклик на бій. Чоловік автоматично стає в захисну позицію, де ви в ролі – звинувачувача, а він – жертви, яку намагаються «переробити».

А саме про те, що вас може очікувати, якщо ви вирішите їх рятувати.

Підсумки із особистого досвіду та багатьох історій клієнтів.

Четвертий рік переживаємо буремні часи і великі випробування. Хтось зростає, хтось потихеньку стабільно ковиляє, а хтось – вже насилу вивозить це все. Бо проблеми накопичуються, внутрішніх вузликів (конфліктів) стає все більше – і саме вони поглинають енергію і сили.

Не дивлячись на те, що в інфопросторі часто можна зустріти запит до аудиторії типу «Що вам заважає ставити нові рекорди – в роботі, стосунках, житті?», «успішний успіх» точно не для всіх - і це нормально.

Часто в критичній (стресовій) ситуації ми почуваємо себе розгублено і не знаємо, як допомогти людині. Доктор Моше Фарчі, підполковник запасу армії оборони Ізраїлю, розробив простий та в той же час ефективний "Протокол 6С".

Питання, на яке не має короткої відповіді. І точно буде мало одного допису.  Але з чогось треба починати, так?  Тому пишу: часто складність буквально не в тому, що вирозходитеся з людиною, а в тому, что саме ця людина задовольняла ваші певні(важливі для вас) потреби.