Ми не вибираємо бути травмованими. Здавалося б, така проста думка, але вона часто вислизає з уваги. Ми не вибираємо бути травмованими. А також не вибираємо ті реакції і способи пристосування, які використовуємо після певної події

Зазвичай, коли описують уникаючий тип прив’язаності, говорять про холодність, закритість, беземоційність та недовіру. Але не акцентують увагу на тому, наскільки людині насправді страшно довіритися іншому

Не намагайтеся закрити свої дитячі дефіцити і залікувати травми минулого за рахунок іншого У всіх є певні очікування і установки, часто несвідомі. Але варто пам’ятати: стосунки - це не про терапію, а про бажання підвищити власне психологічне та емоційне благополуччя.

Біль вимагає, щоб його відчували. Іншими словами – помітили, приділили увагу. Згадайте, коли у нас щось фізично болить, ми не можемо зовсім ігнорувати цей факт. Ми намагаємося собі допомогти чи звертаємося до лікаря.

Є люди, які ніколи вас не приймуть, щоб ви не робили. Ні у ваших досягненнях, ні у вашій любові до них, ні, тим більше, у ваших провалах – не підтримають і не поспівчувають.

Буває, так вже хочеться кохання, красивих стосунків, усіх цих метеликів і ніжних, особливих почуттів та емоцій... Але от внутрішньої готовності немає. Як же дізнатися, що вже можна?

1. Однієї любові недостатньо. Важлива ще й сумісність. Любов - це емоційний, хвилюючий і дуже різноплановий процесс. А сумісність дуже логічна за своєю суттю.

Чому розпочинаємо стосунки чи залишаємося з людиною, з якою (а ми вже внутрішньо здогадуємося, ніби передчуваємо) нас очікують сльози, біль і сум?.. Розберемося.

🔹Нелюбов – це коли йому нецікаво, що робить тебе щасливою. І як він може краще проявляти свою турботу та увагу, щоб ти почувала себе коханою. Це означає, що йому зручно і так, а як при цьому тобі у стосунках – то вже твоя турбота, не його відповідальність.

Жорсткі, образливі та жорстокі слова й дії спричиняють сплеск у крові таких самих хімічних елементів, що й при фізичному болю.