Мозок – не решето
З нього нічого не висипається. Все залишає свій слід, свої борозни. Саме тому слід бути уважними до себе і до того, яку інформацію ви поглинаєте кожного дня.

Вітаю) Я - Юлія Коробенко, психологиня та спеціалістка з психосоматики. Дарую спокій та інсайти. Приймаю вас у всій вашій суперечливій різноманітності 💜 LGBT+ friendly Створюю безпечний простір довіри для ваших емоцій та думок Запис та ціни на консультацію онлайн тут 👇 https://forms.gle/rMhh6HX2fZtSd2HM6
З нього нічого не висипається. Все залишає свій слід, свої борозни. Саме тому слід бути уважними до себе і до того, яку інформацію ви поглинаєте кожного дня.
Начебто усе зрозуміло: спиратися на себе - орієнтуватися не на інших, а на себе.
В теперішні буремні часи, коли втрачаються звичні сенси, змінюються пріоритети і цінності, внутрішньо може штормити так, як ніколи раніше. .... І тоді вкотре питання: за що триматися?
Є кілька якравих симптомів: - у вас з’являється відчуття, що після спілкування з людиною (навіть об’єктивно приємного і хорошого) вам потрібен час для відновлення. Ви хочете заспокоїтися і прийти до тями. Відновити свої внутрішні ресурси;
Наприклад, тому що в той момент він чує не вас, а погрозу. Ваш біль для нього - не сигнал «зверни увагу», а ніби виклик на бій. Чоловік автоматично стає в захисну позицію, де ви в ролі – звинувачувача, а він – жертви, яку намагаються «переробити».
А саме про те, що вас може очікувати, якщо ви вирішите їх рятувати.
Підсумки із особистого досвіду та багатьох історій клієнтів.
Четвертий рік переживаємо буремні часи і великі випробування. Хтось зростає, хтось потихеньку стабільно ковиляє, а хтось – вже насилу вивозить це все. Бо проблеми накопичуються, внутрішніх вузликів (конфліктів) стає все більше – і саме вони поглинають енергію і сили.
Не дивлячись на те, що в інфопросторі часто можна зустріти запит до аудиторії типу «Що вам заважає ставити нові рекорди – в роботі, стосунках, житті?», «успішний успіх» точно не для всіх - і це нормально.